Князівський палац Сассуоло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Князівський палац (Сассуоло, біля Модени)
Palazzo ducale (di Sassuolo)
44°32′33″ пн. ш. 10°46′48″ сх. д. / 44.54250° пн. ш. 10.78000° сх. д. / 44.54250; 10.78000Координати: 44°32′33″ пн. ш. 10°46′48″ сх. д. / 44.54250° пн. ш. 10.78000° сх. д. / 44.54250; 10.78000
Країна Італія
Місто Модена
Тип палаццо[1]
palazzo museumd[2][3][4]
historical park museumd[2]
Italian national museumd[2]
художня галерея[5]
Музей сучасного мистецтва[d][5]
музей релігіїd[6] і Q124830411?[4]
Тип будівлі палац
Поверхів 3
Площа 4000 квадратний метр[3] і 4000 квадратний метр[7]
Стиль середньовіччя, раннє бароко
Автор проєкту архітектор Бартоломео Аванцині (1608—1658)
Будівельник Бартоломео Аванцині, керівник декораторів француз Жан Буланже (1606—1660)
Архітектор Bartolomeo Avanzinid
Засновник родина князів д'Есте
Перша згадка 1458 р.
Дата заснування 17 століття[8]
Початок будівництва фортеця з бастіонами 1458 р.
Побудовано перебудови в 17 ст.
Основні дати:
1458—1656, реставрація в 20 ст.
Будівлі:
палац, сад бароко, садова скульптура, фонтани, кухня, каплиця, внутрішні дворики, бароковий басейн з декором старовинної руїни амфітеатру
Відомі мешканці родина князів д'Есте
Статус  Культурне надбання Італії
Стан задовільний, довготривала реставрація
Князівський палац (Сассуоло, біля Модени). Карта розташування: Італія
Князівський палац (Сассуоло, біля Модени)
Князівський палац (Сассуоло, біля Модени)
Князівський палац (Сассуоло, біля Модени) (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Герцогський палац в Сассуо́ло (італ. Palazzo ducale di Sassuolo) — палац у стилі бароко, вибудований у 17 ст. для представників родини д'Есте в Сассуоло з садом бароко і фонтанами.

Історія (15 ст.)[ред. | ред. код]

В середні віки на місці палацу була фортеця ( або Рокка) , що належила сім'ї делла Роза.В 1458 році Борсо д'Есте

відновив та розширив фортецю

Драми на зламі 16—17 ст[ред. | ред. код]

Наприкінці жовтня 1597 року помер останній законний володар герцогства Феррари Альфонсо II д'Эсте. У справу передачі спадку втрутилися король Франції і папа римський Климент VIII. За підтримки короля Франції папа римський загарбав князівство, приєднавши його до володінь папського престолу. Уже 24 січня 1598 року армія папи Климент VIII увійшла в окуповане місто Феррара.

Але існувала побічна гілка роду д'Эсте, що йшла від Альфонсо I д'Есте та нешляхетної за походженням Лаури Діанті. Її представник Чезаре д'Есте (після повної втрати прав на наслідування) вимушено перебрався до міста Модена, де 1609 року придбав старовинний замок у Сассуоло.

Князівська резиденція у Сассуоло[ред. | ред. код]

Худ. Дієго Веласкес. « Франческо І д'Есте, герцог Моденський»

Справу створення князівської резиденції реалізував Франческо І д'Есте, герцог Моденський, молодий і дуже амбітний володар маленького князівства. Він почав перемови з папським скульптором і архітектором Лоренцо Берніні для отримання палацу новітнього зразка. Але Берніні відмовив герцогу, знаючи про вороже ставлення пап до замовника.

До справи проектування і будівництва був залучений архітектор Бартоломео Аванцині (1608—1658). Розкішну (як для маленького князівства) заміську резиденцію вибудували в Сассуоло на бастіонах фортеці XV ст. Вона вийшла триповерховою з внутрішнім двориком. Фасади були більше схожі на палаци Флоренції з домішками маньєризму, ніж на палаци Венеції. Відповідно до тодішньої моди палац мав сад бароко і фонтани у двориках. Серед паркових атракцій створили бароковий басейн із декором у вигляді поруйнованого амфітеатру.

Інтер'єри та фресковий декор[ред. | ред. код]

Спроби зміцнення власного стану і постійні втручання в тогочасну полику примушували володаря перебувати то в Іспанії, то у Франції, що обумовило залучення до декорування резиденції уславлених митців, іноземних і місцевих. Парадний портрет Франческо І д'Есте створив художник іспанського короля Дієго Веласкес. Бригаду художників-фрескістів очолив французький художник-декоратор Жан Буланже. Він не міг упоратись один і тому залучив чимало місцевих майстрів. Про величний масштаб створеного фрескового і декоративного циклу свідчать залишки фресок на стінах і стелях князівської резиденції, де відчутні впливи пізнього маньєризму французького зразка і художників Венеції XVI ст..

Місце для створення князівської резиденції було обрано непогане — це передгір'я Апеннін, де мало вологи і осінніх туманів, як то є в місті Модена. Модена вже була обрана колись для створення королівської резиденції. Тут мав власну віллу Пентеторрі король Франциск І під час італійських воєн.

До справи декорування великого палацу були залучені й інші майстри:

Були створені і скульптури для декору фонтанів та палацових зал. Для декору зали парадних сходів створили скульптурну групу «Викрадення Прозерпіни». У нішах зали сходинок — алегорії «Радість» та «Вічність» (скульптор Маччо Латанціо). Фонтани в дворику прикрашені скульптурами Нептуна та Галатеї (скульптор Антоніо Раджи, 1624—1684). Відомо, що декор і скульптури для саду створив Бернардо Фальконі (1630—1697), що пізніше перебрався працювати до Венеції.

Архітектурні перспективи і стінописи створили декоратори Агостіно Метеллі, Джакомо Монті, Бальдассаре Бьянкі, Мікеланджело Колонна. У декоруванні стель і парадних апартаментів брали участь сам Жан Буланже та його італійський учень П'єтро Галуцци.

У 19 та в 20 ст[ред. | ред. код]

Під час військового захоплення півночі Італії арміями Наполеона Бонапарта серед приєднаних до Франції територій було і Моденське князівство. Нащадки родини д'Есте були вимушені залишити палац Сассуоло, і його продали французькому власнику.

Наприкінці 19 ст. зацікавленість до колишньої резиденції виявив син короля Італії, принц Умберто Савойський. Палац придбали до державного майна. У спорожнілому палаці розмістили Військову академію Модени.

На зламі 20—21 ст. тут розпочались відновлювальні і реставраційні роботи, позаяк Військова академія використовувала приміщення лише частково. Колишній сад бароко давно спустошений і перетворений на міський парк міста. Приміщення палацу використовують для виставок.

Галерея обраних фото (архітектура)[ред. | ред. код]

Зала парадних сходів
Палацова родзинка — басейн з декором руїни «Фонтанацца»
  • Історичне фото
    Історичне фото
  • Потрійна галерея входу від поселення
    Потрійна галерея входу від поселення
  • Палацовий дворик, парковий фасад
    Палацовий дворик, парковий фасад
  • Внутрішній дворик взимку
    Внутрішній дворик взимку
  • Дзеркало над каміном
    Дзеркало над каміном
  • Фонтан у внутрішньому дворику
    Фонтан у внутрішньому дворику
  • Бароковий басейн з декором старовинної руїни
    Бароковий басейн з декором старовинної руїни

Галерея обраних фото (інтер'єри і фрески)[ред. | ред. код]

Скульптор Антоніо Раджи. Фонтан Нептун. Князівський палац Сассуоло
  • Так звана галерея, стінописи на стелі
    Так звана галерея, стінописи на стелі
  • Бароковий декор зали парадних сходів
    Бароковий декор зали парадних сходів

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Atlante castellano d'Italia
  2. ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
  3. ↑ а б ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
  4. ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
  5. ↑ а б ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
  6. ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2013.
  7. ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
  8. ↑ Tourer.it

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Князівський палац Сассуоло
  • Orlandi, Pellegrino Antonio; Guarienti, Pietro (1719), Abecedario Pittorico, Naples, p. 207. (італ.)
  • Enciclopedie Treccani. (італ.)
  • Luciano Chiappini, Gli Estensi, 1988, Varese. (італ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Князівський_палац_Сассуоло&oldid=41881760