Кобицький Сергій Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кобицький Сергій Леонідович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 6 лютого 1973(1973-02-06)
Барвінкове
Смерть 16 вересня 2014(2014-09-16) (41 рік)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Війна на сході України

Сергі́й Леоні́дович Коби́цький (нар. 6 лютого 1973(19730206) — 16 вересня 2014) — солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Коли Сергію було 2 місяці, батьки розійшлися і мама Віра Федорівна забрала сина в село Бурти Кременчуцького району — звідти була родом. Закінчив Кременчуцьку ЗОШ № 16 І-ІІІ, 16-те училище, проходив службу в РА — півроку відслужив в навчальному центрі «Десна», по тому — на військовому аеродромі в НДР. Демобілізувавшись, працевлаштувався в Полтавське управління бурильних робіт, налагожував нафтопереробне обладнання в Тюмені. Після розпаду СРСР, працював сантехніком в Кременуцькому домобудівному комбінаті, де працювала і його мама. Після закриття комбінату займався підприємнитвом — відкрив невелику птахофабрику в Кохнівці.

Мобілізований літом 2014-го, сапер, 57-а окрема мотопіхотна бригада (в інших джерелах — батальйон територіальної оборони «Волинь»).

Загинув 16 вересня 2014 року в ДТП під час ротації до зони бойових дій (у інших джерелах — загинув разом із своїм командиром при виконанні службових обов'язків).

Без Сергія лишились мама та донька Олександра 1993 р.н.

Похований в селі Мала Кохнівка, Кременчуцький район.

Вшанування[ред. | ред. код]

  • нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (рішення Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015, посмертно).
  • 2015 року на сесії Кременчуцької районної ради у Книгу Пошани Кременчуцького району внесене прізвище Сергія Кобицького.

Джерела[ред. | ред. код]