Коваленко Іван Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коваленко Іван Маркович
Народився 10 листопада 1925(1925-11-10)
село Пустовійтівка, тепер Роменського району Сумської області
Помер 31 серпня 2004(2004-08-31) (78 років)
село Петрівка-Роменська Гадяцького району Полтавської області
Національність українець
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден Вітчизняної війни II ступеня

Іва́н Ма́ркович Ковале́нко (нар. 10 листопада 1925(19251110), село Пустовійтівка, тепер Роменського району Сумської області — 31 серпня 2004, село Петрівка-Роменська Гадяцького району Полтавської області) — український радянський діяч, новатор виробництва в нафтогазодобувній промисловості, буровий майстер Глинсько-Розбишівської партії Миргородської контори буріння Полтавської області. Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (4.07.1966).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Освіта неповна середня. Трудову діяльність розпочав у 1940 році колгоспником колгоспу «Більшовик» Роменського району.

У 1941—1943 роках працював на різних роботах в громадському дворі (створеного німецькою окупаційною владою), у 1943 році вивезений в трудовий табір міста Новгород-Сіверського.

У 1944—1948 роках — у лавах Радянської армії. Учасник німецько-радянської війни. У 1944 був важко поранений біля міста Варшави.

У 1948—1952 роках — буровий, верховий робітник, помічник бурильника, бурильник Засульської нафторозвідувальної партії тресту «Укрсхіднафтогазрозвідка».

З 1952 року — буровий майстер, бригадир бурильників Глинсько-Розбишівської дільниці Миргородської контори розвідувального буріння тресту «Полтаванафтогазрозвідка» Полтавської області.

Член КПРС з 1968 року.

З 1972 року — старший буровий майстер Глинсько-Розбишівської партії глибокого буріння Миргородської наф­тогазорозвідувальної експедиції (контори буріння) тресту «Полтаванафтогазрозвідка» Полтавської області.

Звання Героя Соціалістичної Праці Іванові Коваленку присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 липня 1966 року за успіхи, досягнуті при виконанні завдань п'ятирічного плану розвитку геолого-розвідувальних робіт, відкриття і розвитку родовищ корисних копалин.

Бурова бригада, очолювана Іваном Коваленком, систематично виконувала виробничі завдання. Уперше в тресті бригадою застосовано алмазні та гідромоторні долота і висококальцієві розчини, що дало економічний ефект у сумі 114 тис. крб. План 9-ї п'ятирічки бригада виконала достроково 1 квітня 1973 року, понад п'ятирічне завдання пробурено 2367 погонних метрів свердловин. За роки п'ятирічки зекономлено 1 млн 336 тис. крб., а продуктивний час доведений до 94,5 %.

Одним із перших в УРСР Іван Коваленко запровадив метод алмазного буріння глибоких свердловин. За досягнуті високі виробничі показники за підсумками соціалістичного змагання у 1976 році бригаді Коваленка присуджено перехідний Червоний Прапор Міністерства геології УРСР.

Обирався делегатом ХІІІ з'їзду профспілок СРСР (1963).

Потім — на пенсії в селі Петрівка-Роменська Гадяцького району Полтавської області, де й похований.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]