Ковальов Віктор Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Павлович Ковальов
Народився 28 січня 1920(1920-01-28)
Ялта
Помер 16 вересня 2002(2002-09-16) (82 роки)
Країна Україна Україна
Alma mater Одеський університет
Галузь мовознавство
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Нагороди
Орден Червоної Зірки Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня

Віктор Павлович Ковальов (нар. 28 січня 1920, Ялта — пом. 16 вересня 2002, Херсон) — український мовознавець. Доктор філологічних наук з 1976 року, професор з 1976 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 січня 1920 року в Ялті. В 1942 році в Майкопі закінчив Одеський університет в евакуації. Брав участь у німецько-радянській війні, як командир вогневого мінометного взводу, а згодом батареї та дивізіону. Інвалід війни[2]. З 1946 року працював у Херсонському педагогічному інституті: у 19591974 роках — завідувач кафедрою російської мови, водночас у 19651968, 19761981 роках — декан філологічного факультету.

Помер в Херсоні 16 вересня 2002 року[1].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові дослідження: лексикографія, лінгвостилістика, методика викладання російської та української мов у вищій і середній школах. Автор понад 100 наукових і методичних праць, посібників, 19 книг, 8 брошур, підручників з російської мови та проблем східно-слов’янської лінгвостилістики, зокрема:

  • «Практикум по современному русскому языку» (Москва, 1974);
  • «Современный русский язык: Практикум» (Москва, 1987, у співавторстві);
  • книга спогадів про Херсон «Покоя нет…» (Херсон, 1995).

Праці:

  • Языковые выразительные средства русской художественной прозы. Київ, 1981;
  • Выразительные средства художественной речи. Київ, 1985;
  • Средства речевой экспрессии в русской, украинской и белорусской художественной прозе. Київ, 1987;
  • Виражальні засоби українського художнього мовлення. Херсон, 1992.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 3 Липня 2020. Процитовано 3 Липня 2020.
  2. а б Офіційний сайт Херсона. Архів оригіналу за 2 Липня 2020. Процитовано 3 Липня 2020.
  3. Память народа.(рос.)