Коваль Анатолій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коваль Анатолій Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 7 вересня 1985(1985-09-07)
Старі Безрадичі
Смерть 29 червня 2016(2016-06-29) (30 років)
Луганське
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Анато́лій Олекса́ндрович Коваль (нар. 7 вересня 1985(19850907) — 29 червня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1985 року в селі Старі Безрадичі (Обухівський район, Київська область); рано втратив батьків. Створив сім'ю, проживав у своєму селі.

Під час російсько-української війни — солдат 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь», командир відділення.

29 червня 2016 року після атаки російських збройних формувань на позиції ЗСУ (із застосуванням мінометів, артилерії та озброєння БМП й танків) на «світлодарській дузі», підрозділи 54-ї бригади та 25-го батальйону змогли посунути противника з двох укріплених позицій на висотах поблизу села Логвинове. Бої на дорозі Бахмут — Дебальцеве між Луганським та Логвиновим тривали близько 10 годин. Анатолій загинув пополудні від вибуху міни, що влучила у бліндаж. У тих боях ще 11 військовиків зазнали поранень.

6 липня 2016 року похований в селі Старі Безрадичі.

Без Анатолія лишились дружина та син 2009 р.н.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • указом Президента України № 421/2016 від 29 вересня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • відзнака «За оборону рідної держави» (посмертно).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 29 вересня року № 421/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]