Ковшар Дмитро Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковшар Дмитро Сергійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 12 жовтня 1993(1993-10-12)
Шевченкове
Смерть 4 липня 2015(2015-07-04) (21 рік)
Донецький, Луганська область
Псевдо «Ірокез»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Інженерні війська
Формування 310-й окремий інженерно-технічний батальйон
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Дмитро́ Сергі́йович Ковша́р (нар. 12 жовтня 1993(19931012) — 4 липня 2015) — солдат Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1993 року в селищі Шевченкове, закінчив ліцей Шевченківської районної ради, з жовтня 2011 року розпочав службу в лавах ЗСУ, в/ч 2336 міста Кіровоград.

З квітня 2014 року ніс службу в зоні бойових дій, солдат 3-го окремого полку, водій.

У серпні 2014-го зазнав поранення в боях за Савур-Могилу. В жовтні 2014 року закінчився контракт, проте Дмитра не відпустили додому, а перевели в інженерні війська водієм екскаватора, розвідник-санінструктор 310-го окремого інженерно-технічного батальйону.

4 липня 2015-го загинув під час проведення планового нарощування мінно-вибухових загороджень (підрив на міні) біля 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу села Донецький. При спробі евакуації важкопораненого солдата Романа Цапа під час повторного вибуху загинули сержант Дмитро Демковський, молодший сержант Іван Смоляр, солдати Дмитро Ковшар, Артем Романов.

Без Дмитра лишилися батьки, бабуся й дідусь, наречена.

Похований у Шевченковому.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • відзнакою Міністра оборони України «За воїнську доблесть»
  • медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
  • почесний громадянин Шевченківського району (посмертно)

Вшанування[ред. | ред. код]

У рідному селищі названо вулицю та встановлено меморіальну дошку на школі. https://www.shukach.com/uk/node/57385 [Архівовано 29 Вересня 2020 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]