Ковітіді Ольга Федорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Ковітіді
Ольга Ковітіді
Ольга Ковітіді
Член Ради Федерації РФ від тимчасової окупаційної влади «Республіки Крим»
Нині на посаді
На посаді з 15 квітня 2014
Президент Володимир Путін
Наступник посаду засновано
Заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим
28 лютого — 15 березня 2014
Президент Олександр Турчинов (в.о.)
Прем'єр-міністр Сергій Аксьонов
Попередник невідомо
Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим
26 березня 2006 — 17 березня 2014
Президент Віктор Ющенко
Віктор Янукович
Олександр Турчинов (в.о)
Народився 7 травня 1962(1962-05-07) (62 роки)
Сімферополь
Відомий як адвокат, політична діячка, державна діячка, юристка
Громадянство Україна Україна → Росія Росія
Освіта Одеський державний університет
Alma mater ОДУ ім. І. І. Мечникова (1986)
Політична партія Партія регіонів
Єдина Росія
Батько Федір Ковітіді
Брати Георгій Ковітіді
Професія політик, юрист
Нагороди
Медаль «За повернення Криму»
Медаль «За повернення Криму»
Орден Дружби
Орден Дружби
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
 Медіафайли у Вікісховищі

Ольга Федорівна Ковітіді (нар. 7 травня 1962, Сімферополь, Українська РСР) — українська колабораціоністка з Росією, колишня українська (нині російська) політична та громадська діячка, юристка. Після початку анексії Росією Криму перейшла на бік Росії. Член Ради федерації РФ від окупаційної влади Криму з 15 квітня 2014 року.[1][2] Кандидат юридичних наук. Колишній член Партії регіонів.

Депутатка Верховної Ради АРК (з 26 березня 2006 по 17 березня 2014 року). Помічниця міністра юстиції України (2013—2014). Заступниця голови ради міністрів окупаційної тимчасової влади РФ, «Республіки Крим» Сергія Аксьонова (з 18 березня по 26 березня 2014 року). Під початку окупації Криму Росією призначена російським сенатором від Криму.

На російському телебаченні Ковітіді відома українофобними заявами.[3]

Доцент. Голова Союзу юристів АРК. Заступниця голови Союзу юристів України. Член Всесвітньої Асоціації юристів, Світового конгресу юристів українського походження. Член Ради Всесвітнього грецького Міжпарламентського Союзу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ольга на нараді в «раді міністрів Криму». Сімферополь, 17 січня 2017 року
  • 2006—2010 — депутатка Верховної Ради АРК.
  • З 2010 року — депутатка Верховної Ради АРК шостого скликання. У попередньому складі парламенту Криму входила в «Блок Куніцина» (фракція «Крим»),
  • з 2010 року по лютий 2014 року — член Партії регіонів[4].
  • З 1980 року — лаборантка НІК Сімферопольського університету.
  • 1980—1981 — секретарка-друкарка історичного факультету Сімферопольського університету.
  • З 1981 року — секретарка-друкарка оптово-роздрібної контори «Укрбудматеріали», Сімферополь.
  • 1981—1982 — друкарка відділу юстиції Кримського облвиконкому.
  • 1983—1986 — кур'єрка, статистик Сімферопольського райкому ВЛКСМ України.
  • 1986 — заочно закінчила Одеський університет за спеціальністю «правознавство», здобула кваліфікацію юриста.
  • 1986—1987 — керівниця гуртка правознавства Будинку піонерів Сімферопольського районного відділу освіти.
  • 1987—1995 — адвокатка Кримської колегії адвокатів, Сімферополь.
  • 1995—1999 — керівниця Кримського юридичного агентства «Інтерномікос», Сімферополь.
  • 1997 — голова Союзу юристів АРК, заступник голови Союзу юристів України.
  • 1999 — головна редакторка юридичного журналу «Терези Феміди».
  • 2001—2006 — декан Кримського факультету Національної юридичної академії України у Сімферополі.
  • 2006—2008 — заступниця голови Севастопольської міської державної адміністрації.
  • З 2008 року — виконуюча обов'язки начальника, з жовтня 2008 року — начальник Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Севастополі. З жовтня 2013 року — помічник міністра юстиції України.
  • З 28 лютого по 15 березня 2014 року — заступниця Голови Ради міністрів Криму.
  • З 15 квітня 2014 року — сенатор від виконавчої влади Криму.
  • 20 вересня 2019 року після інавгурації Сергій Аксьонов знову призначив Ковітіді сенатором від виконавчої влади Криму на п'ять років.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Під час російської інтервенції до Криму стала колабораціоністкою із окупаційною владою.[3]

  • 26 березня 2014 — російська окупаційна влада Криму призначила Ольгу членом Ради Федерації РФ від Криму[5][6].
  • Член Комітету Ради Федерації з оборони та безпеки.
  • В лютому 2015 року— парламентська асамблея ОБСЄ відмовилася визнавати повноваження члена російської делегації Ковітіді, як «першого члена Ради Федерації РФ від Криму»[7][8][9][10].

Ковітіді входить в санкційний список, прийнятий Євросоюзом. Прокуратурою АРК підозрюється у державній зраді, у зв'язку з чим оголошена в розшук[11]. 12 жовтня 2022 пресслужба Прокуратури АРК та Севастополя повідомила, що Ковідіті загрожує до 12 років колонії за звинуваченням у колабораціонізмі та виправданні збройної агресії Росії проти України[12].

Українофобія[ред. | ред. код]

В ефірі російської програми «Час покаже» на «Першому каналі», Ковітіді, пославшись на слова ватажка терористів «ДНР» Олександра Захарченка, озвучила фейк про те, що українські силовики на Донбасі «гвалтують дітей, заливаючи їм у вагіну пінобетон».[3]

«Мені запам'яталося те, про що сказав зараз Олександр Захарченко. Коли ми обговорювали все те, що відбувається зараз на Донбасі, він сказав: "Ви знаєте, таких звірств ми не бачили ніколи. Це нелюди". І навів приклад того, що дуже багато таких випадків, про які просто страшно сьогодні говорити. Зґвалтована восьмирічна дівчинка, якій у вагіну заливається пінобетон. Привели випадки, коли чотири дівчинки, буквально від 18 до 25 років, у яких на лобі вирізали "Кума сепаратиста", "Дружина сепаратиста", "Дочка сепаратиста". З розрізаними грудьми, їх спина до спини посадили, дротом обв'язали і відправили їх родичам"».

Санкції[ред. | ред. код]

Через підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.[13]

З 12 березня 2022 року перебуває під санкціями всіх країн Європейського союзу.[14]

З 16 вересня 2022 року перебуває під санкціями Великої Британії.

З 30 вересня 2022 року перебуває під санкціями Сполучених Штатів Америки.[15]

З 23 березня 2022 року перебуває під санкціями Канади.[16]

З 16 березня 2022 року перебуває під санкціями Швейцарії.[17]

З 24 червня 2020 року перебуває під санкціями Австралії.[18]

З 5 серпня 2014 року перебуває під санкціями Японії.[19]

Указом президента України Володимира Зеленського від 7 вересня 2022 року перебуває під санкціями України.[20]

З 3 травня 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.[21]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружена з Мальцевим Артемом Олександровичем (04.09.1976)[22]

Нагороди[ред. | ред. код]

Росії[ред. | ред. код]

України[ред. | ред. код]

Південної Осетії[ред. | ред. код]

  • Медаль «На ознаменування 10-річчя Перемоги у Вітчизняній війні народу Південної Осетії» (21 серпня 2018 року) — за внесок у розвиток та зміцнення дружніх відносин між народами та у зв'язку зі святкуванням 10-ї річниці визнання Російською Федерацією Республіки Південна Осетія як суверенної та незалежної держави.[25]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ковітіді Ольга Федорівна. Архів оригіналу за 27 Грудня 2017. Процитовано 28 Грудня 2017.
  2. ↑ Ковітіді наділили повноваженнями сенатори Ради Федерації РФ. Архів оригіналу за 27 Грудня 2017. Процитовано 28 Грудня 2017.
  3. ↑ а б в «Пенобетон во влагалище ребенку»: на КремльТВ рассказали о «зверствах» ВСУ на Донбассе. Архів оригіналу за 19 Березня 2018. Процитовано 22 Червня 2018.
  4. ↑ Парламентські вибори 2012 — Коментарі. Архів оригіналу за 18 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
  5. ↑ Ъ-Новини — Віце-прем'єр Республіки Крим Ольга Ковітіді стала членом ради федерації. Архів оригіналу за 9 Березня 2021. Процитовано 28 Грудня 2017.
  6. ↑ Ольга Ковітіді стала сенатором. Архів оригіналу за 2 Січня 2018. Процитовано 28 Грудня 2017.
  7. ↑ Statement on the rejection of russia's designation of Olga Kovitidi as a Member of the OSCE Parliamentary Assembly. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 28 грудня 2017.
  8. ↑ Report and Recommendation of the Credentials Committee regarding the Russian Federation's Designation of Ms. Olga Kovitidi as a Member of the OSCE PA. Архів оригіналу за 5 Липня 2016. Процитовано 28 Грудня 2017.
  9. ↑ ПА ОБСЄ відмовилася визнавати повноваження члена російської делегації Ковітіді — МЗС України [Архівовано 2 Січня 2018 у Wayback Machine.] «Інтерфакс-Україна», 18.02.2015
  10. ↑ ПА ОБСЄ відхилила кандидатуру російського сенатора від Криму. Архів оригіналу за 2 Січня 2018. Процитовано 28 Грудня 2017.
  11. ↑ Прокуратура АРК надала список екс-депутатів ВР Криму, оголошених у розшук (рос.). Центр журналістських розслідувань. 06.08.2015. Процитовано 21 листопада 2017.[недоступне посилання з червня 2019]
  12. ↑ Російському сенатору з Криму Ользі Ковітіді загрожує до 12 років колонії. Крым.Реалии (укр.). Процитовано 13 жовтня 2022.
  13. ↑ КОВІТІДІ Ольга Федорівна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 17 березня 2023.
  14. ↑ Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 17 березня 2023.
  15. ↑ Russia-related Designations and Designations Updates; Publication of Russia-related Frequently Asked Question. U.S. Department of the Treasury (англ.). Процитовано 17 березня 2023.
  16. ↑ Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (13 квітня 2022). Canada Gazette, Part 2, Volume 156, Number 8: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 17 березня 2023.
  17. ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 17 березня 2023.
  18. ↑ Australia and sanctions.
  19. ↑ クリミア自治共和国及びセヴァストーポリ特別市のロシア連邦への「併合 」又 は ウクライナ東部の不安定化に直接関与していると判断される者 に対する 資産凍結等の措置について (PDF).
  20. ↑ а б в г д е ж УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №637/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 вересня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  21. ↑ Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (en-NZ) . Процитовано 17 березня 2023.
  22. ↑ МАЛЬЦЕВ Артем Олександрович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 17 березня 2023.
  23. ↑ Постанова Президії ГС РК від 13 березня 2015 року № 510-1/15. Архів оригіналу за 15 Грудня 2021. Процитовано 28 Грудня 2017.
  24. ↑ Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста | від 07.10.2004 № 1189/2004. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 4 Серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  25. ↑ » Указ «О награждении государственными наградами Республики Южная Осетия» Официальный сайт Президента Республики Южная Осетия (ru-RU) . Процитовано 17 березня 2023.
Наука
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ковітіді_Ольга_Федорівна&oldid=41051296