Коефіцієнт стисливості газу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коефіцієнт стисливості газу
Розмірність
Формула [1]
Позначення у формулі , , , і
Символ величини (LaTeX) [1]
Підтримується Вікіпроєктом Вікіпедія:Проєкт:Математика
Рекомендована одиниця вимірювання 1[1]
CMNS: Коефіцієнт стисливості газу у Вікісховищі

Коефіціє́нт сти́сливості (надстисли́вості) га́зу (рос. коэффициент сжимаемости (сверхсжимаемости) газа; англ. gas compression factor; нім. Realgasfaktor m) — відношення об'ємів реального пластового і ідеального газів при однакових умовах, тобто при одних і тих же самих тиску і температурі. Коефіцієнт стисливості газу вводиться в рівняння Клапейрона — Менделєєва, характеризує ступінь відхилення реальних газів від ідеального стану і є відношенням об'єму реального газу до об'єму, який займала б така ж кількість молів ідеального газу за тих же тиску і температури.

Залежність коефіцієнтів надстисливості природних газів від тиску

Визначення[ред. | ред. код]

Для однокомпонентного газу з молярною масою , при тиску , температурі i густині коефіцієнт стисливості газу визначається за формулою:

де  — універсальна газова стала.

Походження поняття[ред. | ред. код]

Коефіцієнт стисливості газу входить у технічне рівняння стану реального газу, яке можна записати в одній із форм:

або

де  — об'єм газу, а  — число молів цього газу.

Вважається, що тиск як і температура газу є вищими за тиск і температуру зрідження.

Коефіцієнт стисливості газу характеризує відхилення поведінки реальних газів від властивостей ідеального газу. Для ідеального газу, цей коефіцієнт, дорівнює одиниці і записане вище рівняння стану перетворюється у рівняння стану ідеального газу:

або

Існування різних значень коефіцієнта стисливості реального газу проявляється, наприклад через ефект Джоуля — Томсона, що приводить до зниження температури газу при його розширенні і значному спаді тиску. Цей ефект (спостерігається при стравлюванні повітря з автомобільного колеса через ніпель) має істотне значення для технологій отримання наднизьких температур, зрідження газів тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Katz D.L., et al., Handbook of Natural Gas Engineering, McGraw-Hill, New York. (1959).
  • Peaceman D.W., Fundamentals of Numerical Reservoir Simulation, Elsevier, Amsterdam — Oxford. (1977)
  • Орловський В. М., Білецький В. С., Вітрик В. Г., Сіренко В. І. Технологія розробки газових і газоконденсатних родовищ. Харків: Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, НТУ «Харківський політехнічний інститут». — Львів, Видавництво «Новий Світ — 2000», 2020. — 311 с.

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]

  1. а б в 11-7.10 // Quantities and units — Part 11: Characteristic numbers — 2 — ISO, 2019. — 50 p.