Козлова Марина Валеріївна
| Козлова Марина Валеріївна | |
|---|---|
| укр. Марина Валеріївна Козлова | |
| Народилася |
2 листопада 1964 (59 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | письменниця, поетеса, методолог |
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького |
| Знання мов | російська |
Марина Валеріївна Козлова (2 листопада 1964, Львів) — українська письменниця, поетеса, методолог.
Народилася у 1964 році у Львові. Закінчила Літературний інститут імені Горького (відділення поезії) та ігротехнічну школу Міжрегіональної методологічної асоціації в Москві.
У 1984—1990 роках працювала вожатою дитячого центру «Артек»[1] . На початку 1990-х років із групою колег відкрила в Ялті Кримський гуманітарний коледж, протягом кількох років була його директором. Брала участь у низці проєктів, пов'язаних з діяльністю дитячого табору.
Авторка трьох книг прози: повісті «Арборетум» (1994), романів «Бідний світ» (2010)[2], «Поки ми можемо говорити» (2013)[3]. З 1985 року в періодиці було опубліковано багато віршів[4]. У 2012 році видано поетичну збірку «Початок мови» (2012)[5]. У 2000—2005 роках Марина Козлова працювала на посаді головного редактора проєкту «Вуличне телебачення». Працювала також у Київському інституті проблем управління імені Горшеніна. Займається управлінським консультуванням, розробленням та проведенням бізнес-тренінгів, консультуванням освітніх структур, підвищенням кваліфікації працівників системи освіти та позашкільної педагогіки, інноваційними медіа-проєктами. Член експертної ради Держкіно України[6].
- 1994 — «Арборетум», повість. Київ, Видавничий будинок Дмитра Бураго, 2005.
- 2010 — «Бідний маленький світ», роман. Москва, АСТ, 2010.
- 2013 — «Поки ми можемо говорити», роман. Москва, АСТ, 2013.
- ↑ Артек приглашает друзей // Артек. 13.12.2012[недоступне посилання з Октябрь 2018].
- ↑ Марина Козлова: «Главным искусством для нас является искусство имитации» // LB.ua. 29.11.2012 [Архівовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.].
- ↑ «Я надеюсь, что когда-то начну сочинять простые истории», — Марина Козлова // LB.ua. 27.02.2013 [Архівовано 17 квітня 2022 у Wayback Machine.].
- ↑ Марина Козлова. Стихи на сайте Yep.today. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ Презентация поэтического сборника Марины Козловой «Начало речи» // Уніан. Информационное агентство. 27 марта 2013 г. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ Затверджено новий склад Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів // Детектор М. 24.06.2016. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 4 травня 2022.
- Марина Козлова у Фейсбуці
- Твори Марини Козлової на сайті «Лабораторія фантастики» [Архівовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.]
|
