Козлов Марк Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козлов Марк Олександрович
Народився 1902
село Кухарево Духовщинського повіту Смоленської губернії, тепер Ярцевського району Смоленської області, Російська Федерація
Помер 1983
Москва, СРСР
Поховання Москва
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність педагог
Alma mater Військово-політична академія імені Ленінаd
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Богдана Хмельницького 1 ступеня орден Суворова 2 ступеня орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Праги» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» Хрест Грюнвальда орден Червоного Прапора Воєнний хрест

Марк Олександрович Козлов (нар. 1902(1902), село Кухарево Духовщинського повіту Смоленської губернії, тепер Ярцевського району Смоленської області, Російська Федерація — 1983, місто Москва) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант, начальник Військово-політичної академії імені Леніна. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. На військовій службі з 1920 року. Учасник громадянської війни в Росії.

Член РКП(б) з 1924 року. Закінчив Військово-політичну академію імені Леніна.

У 1941 році служив начальником Полтавського військово-політичного училища. На початку німецько-радянської війни — начальник політичного управління Центрального фронту. З вересня 1941 року до кінця війни — член Військової ради 13-ї армії. Учасник Курської битви.

Після війни — на керівній військово-політичній роботі. У 1950—1957 роках очолював Військово-політичну академію імені Леніна у Москві.

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]