Козлов Олексій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козлов Олексій Іванович
рос. Алексе́й Ива́нович Козло́в
Народився 31 січня 1911(1911-01-31)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 4 травня 1982(1982-05-04) (71 рік)
Москва, СРСР
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора

Олексій Іванович Козлов (нар. 31 січня 1911(19110131), місто Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — 4 травня 1982, місто Москва) — радянський державний діяч, міністр тваринництва СРСР, міністр сільського господарства і заготівель СРСР, міністр радгоспів СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1955 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 2-го скликання. Депутат Верховної ради Казахської РСР 6-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 3—4-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1928 році колгоспником колгоспу «Новий шлях» Тверської губернії.

У 1932 році закінчив Ленінградський сільськогосподарський інститут (інститут молочного тваринництва), зоотехнік.

У 1932—1933 роках — старший зоотехнік Ріддерського м'ясорадгоспу № 323 Казахської АРСР.

У 1933—1937 роках — старший зоотехнік, у 1937—1938 роках — директор племінного радгоспу «Торосове» Ленінградської області.

У 1938—1939 роках — начальник Головного управління м'ясомолочних радгоспів Центрального району Народного комісаріату м'ясних і молочних радгоспів РРФСР — член колегії Народного комісаріату м'ясних і молочних радгоспів РРФСР.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939—1940 роках — заступник народного комісара м'ясних і молочних радгоспів РРФСР.

У 1940—1946 роках — заступник завідувача сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б).

26 березня 1946 — 4 лютого 1947 року — міністр тваринництва СРСР.

4 лютого 1947 — 10 липня 1948 року — начальник Головного управління тваринництва Міністерства сільського господарства СРСР і заступник міністра сільського господарства СРСР.

10 липня 1948 — 15 березня 1953 року — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б) (КПРС).

15 березня — 1 вересня 1953 року — міністр сільського господарства і заготівель СРСР.

1 вересня 1953 — 2 березня 1955 року — міністр радгоспів СРСР. Знятий з посади і виведений з числа кандидатів у члени ЦК КПРС «як такий, що не впорався з роботою».

У 1955—1960 роках — директор Чистовського зернорадгоспу Північно-Казахстанської області.

У 1960—1961 роках — міністр радгоспів Казахської РСР.

У 1961—1962 роках — начальник Цілиноградського крайового управління радгоспів.

У 1962—1964 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Цілинної крайової ради депутатів трудящих.

У 1964 році — 1-й заступник голови виконавчого комітету Смоленської сільської обласної ради депутатів трудящих.

У грудні 1964—1968 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Смоленської обласної ради депутатів трудящих.

У 1968—1977 роках — заступник голови правління Всеросійського об'єднання міжколгоспних будівельних організацій.

З 1977 року — персональний пенсіонер у місті Москві.

Помер 4 травня 1982 року в Москві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]