Колбасьєв Сергій Адамович
| Колбасьєв Сергій Адамович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
3 (15) березня 1899, 17 березня 1899[2][3] або 5 (17) березня 1899[3] Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер |
не раніше 1938, 1942[1] або 30 жовтня 1937[2][3] (38 років) ·вогнепальне поранення[3] |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | поет |
| Alma mater | Морський кадетський корпус |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | з 1921 |
| Жанр | марина |
Сергій Адамович Колбасьєв (рос. Сергей Адемович Колбасьев; 5 березня 1899, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — 30 жовтня 1942, ?) — радянський прозаїк-мариніст, поет, радіоаматор, моряк, ентузіаст джазу.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в родині колезького асесора Адама Вікторовича Колбасьєва і уродженки Мальти Емілії Елеонори (Емілії Петрівни) Каруана. Багато в чому завдяки матері з дитинства володів англійською, французькою, німецькою та італійською мовами.
Навчався в Петербурзькій гімназії, з 1915 року, за прикладом братів батька — в Морському кадетському корпусі. Практику проходив в 1917 році на міноносці «рос. Свирепый», брав участь у бойових діях проти турецького флоту. Після закриття корпусу і дострокового випуску в березні 1918 року був направлений на Північний флот, де служив перекладачем при союзницькій місії. Перед інтервенцією поїхав до Петрограда.
У 1918 році став моряком Робітничо-селянського Червоного Флоту і проходив службу на Балтійському флоті на лінкорі «Петропавловськ».
У лютому 1922 року по клопотанню наркома освіти Луначарського був відряджений для роботи у видавництві «Всесвітня література» і звільнений у запас.
Працював перекладачем в радянських дипломатичних місіях: в 1923 році — в кабульскому представництві (повернувся на батьківщину через конфлікт з головою місії), в 1923-1928 роках — у торговому представництві в Гельсінкі. В Гельсінкі завідував експортом та імпортом радіопристроїв.
У 1931-1932 роках повернувся на військову службу і проходив стажування на есмінцях військово-морського флоту.
Був одним з пропагандистів джазової музики в СРСР: колекціонував грамплатівки, записував музику з радіо, вів радіо-передачі про джаз і виступав з лекціями в ленінградських і московських будинках культури, консультував молодіжний джаз-оркестру, опублікував статтю «Джаз». Ця сторона його діяльності показана в кінофільмі 1983 року «Ми з джазу».
Арешти[ред. | ред. код]
У грудні 1933 року і в 1934 році двічі був заарештований як «співробітник іноземних развідок» — Великої Британії і Фінляндії (справа «Двійник»), але обидва рази був звільнений.
У ніч на 9 квітня 1937 року був заарештований востаннє і спільно з письменником М.Ю. Зуєвим-Ординцем звинувачений за статтями 58-1а (зрада Батьківщині) і 58-10 (контрреволюційна агітація) Кримінального кодексу РРФСР. Не визнавав себе винним, але його «контрреволюційність» підтвердили свідки у справі: заступник редактора журналу і безробітний. 25 жовтня 1937 постановою Особливої трійки УНКВС Ленобласті був засуджений до вищої міри покарання.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Name Authority Database as Linked Data, Báze národních jmenných autorit v podobě propojených dat
- ↑ а б в Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 231–232. — ISBN 5-94848-262-6
- ↑ а б в г д Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
Посилання[ред. | ред. код]
- Колбасьев Сергей Адамович [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
|
