Колесник Борис Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Олександрович Колесник
Народження 27 січня 1921(1921-01-27)
Київ
Смерть 12 серпня 2010(2010-08-12) (89 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Вид збройних сил Сухопутні війська ЗС СРСР
Рід військ  артилерія
Роки служби 19391956
Партія КПРС
Звання  Полковник
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 1831)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня

Борис Олександрович Колесник (27 січня 1921, Київ — 12 серпня 2010) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 січня 1921 року в Києві в сім'ї робітника. Українець. Закінчив середню школу.

У 1939 році призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Ленінградське артилерійське училище. У боях німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. Був начальником штабу дивізіону 627-го артилерійського полку 180-ї стрілецької дивізії 38-ї армії. Воював на Північно-Західному, Воронезькому, 1-му Українському і 2-му Українському фронтах. Член ВКП(б) з 1943 року.

У ніч на 2 жовтня 1943 року старший лейтенант Б. О. Колесник з вогневим взводом форсував Дніпро на північний схід від Києва. 4 жовтня 1943 року взвод знищив кілька вогневих точок противника, чим забезпечив утримання плацдарму, захопленого штурмовою групою. У боях з розширення плацдарму 4-12 жовтня 1943 року відбивав контратаки противника, знищив танк, шість кулеметів і багато живої сили. Сприяв переправі основних сил полку, наступу в напрямку села Старих Петрівців Вишгородського району Київської області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за відвагу і героїзм, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками старшому лейтенанту Борису Олександровичу Колеснику присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1831)[1].

Могила Бориса Колесника

Після закінчення війни продовжував службу в армії. У 1956 році полковник Б. О. Колесник звільнився в запас. Працював викладачем в політехнікумі. Жив у Києві. Помер 12 серпня 2010 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 8а).

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1

Література[ред. | ред. код]

  • Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983;
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.1. М., 1987.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Колесник Борис Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).