Колись-то ще, во время оно…

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колись-то ще, во время оно…
Автограф з віршем «Колись-то ще, во время оно…»
Жанр вірш
Форма вірш[d]
Автор Тарас Шевченко
Мова українська
Написано 1860
Опубліковано 1867

«Колись-то ще, во время оно…» — вірш Тараса Шевченка 1860 року, написаний у С.-Петербурзі.

Написання та автографи[ред. | ред. код]

Зберігся чорновий автограф на звороті офорта автопортрета Шевченка 1860 року[1]; чистовий автограф у «Більшій книжці»[2][3].

Дата автографа у «Більшій книжці»: «27 маия С. Петербург». Вірш датується дослідниками за чистовим автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860-го: 28 травня 1860 року, та місцем написання — С.-Петербург[3].

Чорновий автограф вірша записано олівцями різного кольору — чорним та червоним — на звороті офорта автопортрета Шевченка 1860 року. З цього автографа Шевченко переписав вірш до «Більшої книжки», зробивши в тексті кілька виправлень. Текст «Більшої книжки» остаточний[3].

Публікація[ред. | ред. код]

Вперше вірш надруковано за «Більшою книжкою» у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року (СПб., стор. 642), з помилками в рядках 12 («У холодочку під платочком») та 14 («Друідам нічого робить»)[3].

Сюжет[ред. | ред. код]

Цей твір ідейно перегукується з такими сатирично-викривальними антицаристськими поезіями Шевченка, як «Я не нездужаю, нівроку», «Во Іудеї во дні они», «Осії глава XIV» і «Саул». Однак уся система худож. засобів тут спрямована на те, щоб поглузувати з запопадливості царя як тирана, що безконтрольно управляє державою, вдаючись до беззаконня і насильства, зовні прикритих добротою. Вірш — алегорична сатира на реформи й фальшиве народолюбство Олександра II, виведеного тут в образі римського царя Нуми Помпілія. Конкретний образ «ліберального тирана» має, безперечно, узагальнюючий характер. Сатиричний ефект у вірші досягається переважно сюжетними засобами. Вдаючись до ущипливої іронії, Шевченко розвінчує міф про «тихенького, кроткого государя», доброта і лагідність якого розкриваються в «мудрих» помислах: як би то скувати нові кайдани на своїх підданих[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Державний російський музей, Санкт-Петербург, № 28 515
  2. ↑ ІЛ, ф. 1, № 67, с. 294
  3. ↑ а б в г «Колись-то ще, во время оно…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 340; 733—735.] Процитовано 4 січня 2024
  4. ↑ «Колись-то ще, во время оно…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 290—314.] izbornyk.org.ua 4 січня 2024

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Колись-то_ще,_во_время_оно…&oldid=41356413