Коломоєць Юрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юрій Коломоєць
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Миколайович
Коломоєць
Народження 22 березня 1990(1990-03-22) (34 роки)
  Кривий Ріг, УРСР
Зріст 190 см
Вага 82 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб вільний агент
Номер
Юнацькі клуби
1999—2004
2004
2004—2007 		Україна «Кривбас»
Україна «Молодь» (Полтава)
Україна «Кривбас»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2007—2010 Україна «Кривбас» 0 (0)
2008 → Україна «Нафтовик-Укрнафта» 11 (0)
2010 → Україна «Гірник» 9 (3)
2010—2012 Україна «Гірник» 64 (33)
2013—2015 Україна «Олександрія» 72 (14)
2016 Україна «Ворскла» 21 (8)
2017 Угорщина МТК 12 (2)
2017—2019 Україна «Ворскла» 69 (13)
2020 Естонія «Левадія» 24 (9)
2021 Україна «Волинь» 12 (0)
2021 Україна «Полісся» 11 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2017 Україна Україна 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 27 грудня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 11 листопада 2017.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коломоєць.

Юрій Миколайович Коломоєць (нар. 22 березня 1990, Кривий Ріг, СРСР[1]) — український футболіст, нападник. Грав за збірну України.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився у Кривому Розі. Із шести років займався футболом у дитячій школі «Кривбаса». Перший тренер — Володимир Миколайович Удод. У сезоні 2003/04 у ДЮФЛ зі своєю командою дійшов до стикових ігор за місце у фінальній частині чемпіонату України, де криворіжці поступилися команді «Молодь» (Полтава). Після цих ігор був запрошений до Полтави, де зіграв за «Молодь» у фінальному турнірі. Після закінчення сезону повернувся у «Кривбас», де залишався до 2009 року. За ці роки попрацював під керівництвом багатьох фахівців: Олега Васильовича Чумака, Юрія Олександровича Чумака, Геннадія Володимировича Жилкіна, Сергія Мазура, Сергія Солов'я, а також, тренуючись з основним складом, Олега Анатолійовича Тарана та Сергія Геннадійовича Башкірова. У 2007 році провів свій єдиний матч за основну команду «Кривбаса» — у Кубку України проти тернопільської «Ниви». У першій частині сезону 2008/09 грав в оренді в першоліговому «Нафтовику-Укрнафті»[1].

У 2010 році тренер криворізького «Гірника» Геннадій Приходько, який знав Коломойця з «Кривбаса», узяв футболіста до себе в оренду. Перші півроку за «Гірник» нападник виступав на правах оренди, а вже потім уклав із «гірниками» повноцінний контракт[2]. У друголіговому колективі Коломоєць відзначався високою результативністю. У сезоні 2011/12 з 11-ма голами нападник посів 3-е місце у списку бомбардирів Другої ліги[3]. Після осінньої частини сезону 2012/13 із 16-ма голами посідав друге місце, відставши лише від Станіслава Куліша[4].

Узимку 2013 року перейшов в «Олександрію». Один із лідерів Першої ліги, який лише влітку вилетів із Вищого дивізіону, підібрав одного з найкращих бомбардирів третього дивізіону. У сезоні 2012/13 з олександрійцями Коломоєць ставав бронзовим призером Першої ліги, потім його команда послідовно завоювала срібло (2013/14) і золото (2014/15), оформивши повернення у Прем'єр-лігу. 19 липня 2015 року в першому турі чемпіонату України 2015/16 у грі проти донецького «Шахтаря» Коломоєць дебютував у Прем'єр-лізі. 2 грудня того ж року стало відомо, що Юрій покинув клуб[5].

22 грудня 2015 року підписав однорічний контракт із полтавською «Ворсклою»[6]. У грудні 2016 року залишив «зелено-білих» як вільний агент[7].

12 січня 2017 року став гравцем угорського клубу МТК[8].

У червні 2017 року повернувся до «Ворскли».[9]

На початку березня 2021 року Юрій Коломоєць став гравцем команди першої ліги України «Волинь».[10], де провів 12 матчів та відзначився однієї результативною передачею. А вже у червні того ж року, перед стартом нового футбольного сезону (2021/2022), став гравцем житомирського «Полісся».

Збірна[ред. | ред. код]

10 листопада 2017 року дебютував у складі збірної України в товариському матчі проти збірної Словаччини.[11]

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Зноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Коломоец: «Планки по голам за сезон для себя не ставлю» (рос.). Артур Валерко, Football.ua. 25 жовтня 2012. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
  2. ↑ Юрий Коломоец: Каждая команда в Первой лиге может обыграть каждую (рос.). Александр Рыженко, «UA-Футбол». 3 грудня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
  3. ↑ Юрий Коломоец и Анатолий Пашковский: 19 голов на двоих (рос.). Игорь Дробный, пресс-служба ФК «Горняк». 18 грудня 2013. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
  4. ↑ Юрий Коломоец: «Год выдался тяжёлым, потрачено много сил» (рос.). footboom.com. 27 грудня 2012. Архів оригіналу за 23-12-2015. Процитовано 27-07-2016.
  5. ↑ В. Шаран: «В Ужгород їдемо за позитивним результатом». Офіційний сайт ФК «Олександрія». 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  6. ↑ Перший міжсезонний новачок. Офіційний сайт ФК «Ворскла». 22 грудня 2015. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 22 грудня 2015.
  7. ↑ Коломоєць пішов з «Ворскли». «UA-Футбол» (28 грудня 2016). Перевірено 28 грудня 2016.
  8. ↑ Кращий бомбардир ворсклян продовжить кар’єру в Угорщині. Poltava365.com (12 січня 2017). Перевірено 13 січня 2017.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ У «Волині» – троє нових гравців![недоступне посилання]
  11. ↑ Україна - Словаччина: онлайн трансляція (рахунок 2:1). Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коломоєць_Юрій_Миколайович&oldid=40442618