Колоніарі Олександр Петрович
Олександр Петрович Колоніарі | |
---|---|
Народився |
28 жовтня 1948 (75 років) м. Маріуполь, Донецька область |
Громадянство | Україна |
Діяльність | політик |
Alma mater | ДонНУ |
Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
Посада | народний депутат України[1] |
Партія | Народна партія |
Нагороди | |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
4-го скликання | |||
Партія регіонів (За єдину Україну!) | 14 травня 2002 | — | 25 травня 2006 |
Олекса́ндр Петро́вич Колоніа́рі (нар. 28 листопада 1948, м. Маріуполь, Донецька область) — український політик. Колишній народний депутат України. Член Народної партії. Почесний президент Асоціації підприємців «Центр ділового співробітництва» (м. Маріуполь). Член президії Ради Всеукраїнської профспілки народних депутатів України у Верховній Раді України (з жовтня 2002).
Освіта[ред. | ред. код]
Ждановський металургійний інститут (1967–1972), інженер-металург, «Фізико-хімічне дослідження металургійних процесів». Донецький державний університет (1994), економіст, «Економічне і соціальне планування». Кандидат економічних наук.
Кар'єра[ред. | ред. код]
- 1967 — робітник Ждановського металургійного заводу імені Ілліча.
- 1967–1972 — студент Ждановського металургійного інституту.
- 1972–1973 — служба в армії.
- 1974–1977 — інженер, старший інженер центральної заводської лабораторії, 1977–1979 — секретар партійної організації доменного цеху, 1979–1985 — начальник відділу технічного навчання, металургійного комбінату «Азовсталь».
- 1985–1988 — службове відрядження до Алжиру.
- 1988-1998 — начальник відділу, начальник управління кадрів, 1998-2002 — директор з персоналу, ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь.
Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Януковича в ТВО № 56 (2004-2005). Був членом Політради Партії регіонів, головою Орджонікідзевської м. Маріуполя районної організації Партії регіонів (з 2001).
Парламентська діяльність[ред. | ред. код]
Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006 за виборчім округом № 56 Донецької області, висунутий Виборчім блоком політичних партій «За єдину Україну!». «За» 38.77%, 12 суперників. На час виборів: директор з персоналу ВАТ «Азовсталь» (місто Маріуполь), член Партії регіонів. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член фракції «Регіони України» (червень 2002 — січень 2005), позафракційний (12 — 21 січня 2005), член групи «Воля народу» (січень — березень 2005), член фракції ПППУ (березень — жовтень 2005), член фракції Політичної партії «Вперед, Україно!» (жовтень — листопад 2005), член групи Народного блоку Литвина (з листопада 2005). Член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з квітня 2002).
Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 63 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Народної партії.
Сім'я[ред. | ред. код]
Одружений. Має двох синів.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «Знак Пошани». Почесна грамота Кабінету Міністрів України (листопад 2003).
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 28 жовтня
- Народились 1948
- Випускники Донецького університету
- Кандидати економічних наук
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Уродженці Маріуполя
- Випускники Приазовського державного технічного університету
- Кандидати економічних наук України
- Політики України
- Народні депутати України 4-го скликання
- Члени Партії регіонів
- Персоналії:Азовсталь