Комар (поема)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комар
Жанр поема
Форма вірш[d]
Автор Вергілій (номінально)
Мова латина[1]

«Комар» (лат. Culex) — невелика поема, яку приписують римському поетові Вергілію, частина Appendix Vergiliana. Думки дослідників про справжнього автора розходяться.

Опис[ред. | ред. код]

За даними Светонія, Вергілій написав поему у 16-річному віці, тобто в 54 році до н. е. (На думку деяких дослідників, найпізніше з можливих датувань — середина 44 року до н. е. [2]). Її герой — пастух, який засинає на сонці, не помічаючи, як до нього повзе гадюка. Комар жалить пастуха, той прокидається, вбиває комара і помічає змію. Вбивши і її, чоловік ховає свого рятівника і пише віршовану епітафію на могильному камені [3].

Більшість дослідників бачить у цій поемі пародіювання стилю ритора Епідія, який навчав Вергілія ораторському мистецтву; Тадей Зелінський припустив, що це переклад з грецької [4]. Поема могла бути присвячена Гаю Октавію/Октавіану [5]: можливо, саме до нього Вергілій звертається кілька разів як до «святого хлопчика» [2] («Хлопчик святий, тобі ця пісня…» [6]). Втім, звучать голоси проти цієї гіпотези [7]. Більшість дослідників вважає, що поема була написана невідомим поетом «епохи Тиберія — Клавдія» [8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Musisque Deoque. Un archivio digitale di poesia latina, dalle origini al Rinascimento italiano — 2005.
  2. ↑ а б Бондаренко, 2018, с. 63.
  3. ↑ Дуров, 2000, «Appendix Vergiliana».
  4. ↑ Гаспаров, 1979, с. 530—531.
  5. ↑ Бондаренко, 2018, с. 63—64.
  6. ↑ Вергилий, 1979, Комар, 26.
  7. ↑ Межерицкий, 1994, с. 330.
  8. ↑ Альбрехт, 2004, с. 777.

Література[ред. | ред. код]

  1. Твори Вергілія у перекладі М. Білика і М. Зерова на сайті ae-lib.org.ua
  2. Вергілій. Енеїда: Поема / пер. Михайла Білика. — Харків : Фоліо, 2003. — 350 с. — (Бібліотека світової літератури) — ISBN 966-03-1973-8.
  3. Philip Wentworth Buckham. Miscellanea Virgiliana: in scriptis maxime eruditorum virorum varie dispersa, in unum fasciculum collecta. — Printed for W.P. Grant, 1825. — 308 с.
  4. Публий Вергилий Марон. Буколики. Георгики. Энеида. — М. : Художественная литература, 1979. — 550 с.
  5. Мавр Сервий Гонорат. Комментарии к «Энеиде» // Вергилий. Энеида. — М. : Лабиринт, 2001. — С. 260—285. — ISBN 5-87604-127-0.
  6. Альбрехт М. История римской литературы. — М. : Греко-латинский кабинет, 2004. — Т. 2. — 704 с. — ISBN 5-87245-099-0.
  7. Бондаренко М. Вергилий. — М. : Молодая гвардия, 2018. — 336 с. — (Жизнь замечательных людей) — ISBN 978-5-235-04057-1.
  8. Гаспаров М. Вергилий — поэт будущего // Вергилий. Буколики. Георгики. Энеида. — М. : Наука, 1979. — С. 5—34.
  9. Дуров В. История римской литературы. — СПб. : Филологический факультет СПбГУ, 2000. — 624 с. — ISBN 5-8465-0013-7.
  10. Машкин Н. Принципат Августа. Происхождение и социальная сущность. — М.-Л. : Издательство АН СССР, 1949. — 685 с.
  11. Межерицкий Я. Поэзия и политика времени становления принципата // Nostos. Сборник статей и очерков, посвященный 65-летию жизни и творчества поэта и исследователя античности Георгиса Я. Велласа. — Афины, 2001. — С. 77—90.
  12. Межерицкий Я. «Республиканская монархия»: метаморфозы идеологии и политики императора Августа. — М., Калуга : ИВИ РАН, КГПУ, 1994. — 444 с.
  13. Ошеров С. Крестьянский быт в поэме «Moretum» // Быт и история в античности. — М. : Наука, 1988. — С. 114—126.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Комар_(поема)&oldid=39848954