Комишенко Григорій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комишенко Григорій Васильович
Загальна інформація
Громадянство  Україна[1]
Народження 10 березня 1972(1972-03-10) (52 роки)
Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Зріст 165 см
Спорт
Вид спорту спортивна боротьба[d]
Клуб Гелікон (Маріуполь)
Участь і здобутки

Григорій Васильович Комишенко (нар. 10 березня 1972, Жданов) — український борець греко-римського стилю, представник легкої і напівлегкої вагових категорій. Виступав за збірну України з боротьби в період 1992—2003 років, чемпіон Європи, володар Кубка світу, переможець багатьох турнірів національного та міжнародного значення, учасник двох літніх Олімпійських ігор. Заслужений майстер спорту України. Заслужений тренер України.

Біографія[ред. | ред. код]

Григорій Комышенко народився 10 березня 1972 року в місті Жданові Донецької області Української РСР. Серйозно займатися боротьбою почав у віці восьми років, проходив підготовку в місцевому борцівському клубі «Гелікон». З 1990 року був підопічним заслуженого тренера Української РСР Геннадія Гавриловича Узуна[2].

Уперше заявив про себе в 1990 році, коли ще у складі збірної Радянського Союзу завоював бронзову медаль на чемпіонаті світу серед юніорів.

Після розпаду СРСР увійшов до складу національної збірної України, зокрема у 1992 році здобув перемогу на молодіжному чемпіонаті Європи в Угорщині.

Найбільшого успіху в своїй спортивній кар'єрі добився в сезоні 1994 року, коли в напівлегкій ваговій категорії переміг на європейській першості в Афінах, де у фінальному поєдинку взяв гору над чемпіоном світу з Вірменії Агасі Манукяном. У тому ж році став кращим на етапі Кубка світу в Угорщині.

У 1996 році побував на чемпіонаті Європи в Будапешті, звідки привіз срібну нагороду — у вирішальному поєдинку напівлегкої ваги програв росіянину Сергію Мартинову. Завдяки низці вдалих виступів удостоївся права захищати честь країни на літніх Олімпійських іграх в Атланті — в греко-римській боротьбі в категорії до 62 кг посів підсумкове шосте місце.

Продовживши виступати на найбільших міжнародних турнірах, в 1997 і 1999 роках Комишенко боровся на чемпіонатах Європи, виступив на чемпіонаті світу в Анкарі, але потрапити до числа призерів не зміг.

Перебуваючи в числі лідерів борцівської команди України, благополучно пройшов відбір на Олімпійські ігри 2000 року в Сіднеї — цього разу виступав у легкій вазі, розташувавшись в підсумковому протоколі на восьмій позиції.

У 2002 році виступив на європейській першості в Сейняйоки і на світовій першості в Москві, посівши там шосте і шістнадцяте місця відповідно.

Останній раз показав значимий результат на міжнародній арені в сезоні 2003 року, коли став шостим на Гран-прі Німеччини в Дортмунді.

За видатні спортивні досягнення удостоєний почесного звання «Заслужений майстер спорту України».

Завершивши спортивну кар'єру, зайнявся тренерською діяльністю. Протягом багатьох років працював тренером з греко-римської боротьби у маріупольському спортивному клубі «Азовмаш». У 2012 році отримав звання «Заслужений тренер України»[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sports-Reference.com
  2. Комишенко Григорій Васильович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 6 Серпня 2020. Процитовано 19 липня 2019.
  3. Мариуполец Григорий Комышенко стал Заслуженным тренером Украины. 0629.com.ua. 11 липня 2012. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 18 вересня 2018. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]