Компенсаційні угоди на комерційній основі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Компенсаційні угоди на комерційній основі — це угоди, в яких поставка й відповідна зустрічна поставка товарів здійснюється впродовж встановленого періоду на основі або одного контракту купівлі-продажу, або на основі контракту купівлі-продажу і доданих до нього угод про зустрічні закупки.


Зміст

Характеристика компенсаційних угод на комерційній основі[ред. | ред. код]

Такі угоди мають узгоджений механізм грошових розрахунків, здійснених як шляхом переказу іноземної валюти, так і застосуванням клірингу. Компенсаційні угоди на комерційній основі укладаються контрагентами щоб уникнути валютних розрахунків. У такому разі експортер на кожну відвантажену партію товару оформляє рахунок-фактуру, яка зараховується на спеціальний кліринговий рахунок банку країни імпорту з метою проведення відповідних зустрічних поставок. Дані компенсаційні угоди здійснюються шляхом укладення контрактів купівлі-продажу або контрактів купівлі-продажу з доданням до них відповідних додаткових угод про проведення зустрічної закупівлі або авансових платежів. При цьому фінансові розрахунки між контрагентами можуть здійснюватися шляхом переказу валюти або проведенням взаємозаліку.

Класифікація компенсаційних угод на комерційній основі[ред. | ред. код]

1.Короткострокові компенсаційні угоди включають:

а) угоди з частковою компенсацією — передбачають покриття певної частини експорту, купівлю товарів у країни-імпортера. Частина експорту, що залишилась, сплачується грошима;
б) угоди з повною компенсацією — означають купівлю товарів на суму, яка дорівнює або перевищує вартість поставки експортних товарів;
в) трьохстороння компенсаційна угода — означає участь у її виконанні посередника від третьої сторони (країни). При цьому поставки здійснюються у третю країну, а експортер отримує оплату за них від імпортера у вільно конвертованій валюті.

2.3устрічні закупки поділяються на:
а) паралельні угоди — означають, що партнери укладають два окремих договори: перший — на експорт товару; другий — на зустрічну закупку товарів. Термін дії паралельних угод від 2 до 5 років;
б) джентльменська угода — означає, що партнери заключають договір, при якому експортер не має зобов'язань по зустрічній поставці товарів, але готовий закупити у імпортера товари;
в) угоди з переданням фінансових зобов'язань — означають, що експортер передає свої зобов'язання по зустрічній закупці товарів третій стороні (як правило, крупним торговим фірмам).

3. Довгострокова авансова закупівля полягає у тому, що експортер робить перший крок щодо закупівлі товару у імпортера на підставі контракту, який передбачає зобов'язання імпортера провести закупівлю еквівалентної за вартістю партії товару шляхом укладення відповідної угоди у майбутньому. Такі види угод розглядаються як форма кредитування імпортера експортером або здійснення авансової закупівлі.

Основою проведення взаєморозрахунків такої зустрічної торгівлі є наявність, щонайменше, двох контрактів купівлі-продажу укладених між тими самими контрагентами на здійснення зустрічного продажу товарів. Контракти передбачають здійснення валютних розрахунків або наявність третіх сторін-гарантів виконання зобов'язань за угодою.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лук'яненко Д. Г., Поручник А. М., Циганкова Т. М. Міжнародна економіка: Навчальний посібник / Д. Г. Лук'яненко — Київ: КНЕУ, 2001. — 488 с.
  • Пазуха М. Д. Реклама у підприємницькій діяльності [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Д. Пазуха, М. В. Ігнатович ; Укр. акад. бізнесу та підприємництва. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 176 с.
  • Терещенко С. С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. для студентів вищ. та серед. спец. навч. закл. / С. С. Терещенко. — К.: «Август», 2001. — 422 с.

Посилання[ред. | ред. код]