Концевич Григорій Митрофанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Концевич Григорій Митрофанович
Народився 17 листопада 1863(1863-11-17)
станиця Старонижестебліївська, Кубань
Помер 26 грудня 1937(1937-12-26) (74 роки)
Краснодар
Діяльність вчитель, композитор, фольклорист
Відомий завдяки збирач фольклору кубанських козаків, заново 1937 року створив Кубанський козачий хор

Концевич Григорій Митрофанович (17 листопада 1863 року, ст. Старонижестебліївська, Кубань — 26 грудня 1937 року, Краснодар) — кубанський фольклорист, хоровий диригент, композитор, музикознавець, педагог, автор навчальних посібників для шкіл, регент Кубанського козачого хору, для якого зробив обробки 200 пісень чорноморських козаків. Жертва сталінських репресій.

Його унікальна колекція кубанських народних пісень, нотних збірників, книг (всього 12846 одиниць) вважається знищеною.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 17 листопада 1863 року у станиці Старонижестебліївській. Закінчив Кубанську вчительську семенарію. Вчителював у станиці Тенгінській. Навчався на курсах Петербурзької придворної співочої капели. Протягом 1892–1906 років був регентом Кубанського військового співочого хору.

30 серпня 1937 року був заарештований за звинуваченням у спробі замаху на Сталіна. Розстріляний 26 грудня 1937 року. Характерно, що у статті про Г. Концевича в Українській радянській енциклопедії датою його смерті було вказано 1941 рік (у Великій радянській енциклопедії стаття про нього відсутня).[2] Реабілітований 18 квітня 1989 року.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Концевич Григорій Митрофанович. // Ренат Польовий. Кубанська Україна. — К.: Діокор, 2002. С. 144—145.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Концевич Григорій Митрофанович. // Ренат Польовий. Кубанська Україна. — К.: Діокор, 2002. С. 144–145.
  2. Концевич Григорій Митрофанович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 5 — 1980.