Кончаловський Єгор Андрійович
| Кончаловський Єгор Андрійович | |
|---|---|
| Георгий Андреевич Михалков | |
 | |
| Ім'я при народженні | Георгій Андрійович Михалков |
| Дата народження | 15 січня 1966 (58 років) |
| Місце народження | Москва, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР →  Росія |
| Alma mater | Kensington College of Businessd (1991) |
| Професія |
кінорежисер кінопродюсер сценарист |
| Кар'єра | 1989 — дотепер |
| Напрям | бойовик, триллер, кримінал |
| IMDb | ID 0464847 |
 Кончаловський Єгор Андрійович у Вікісховищі | |
Єгор Андрійович Кончаловський (справжнє ім'я Георгій Андрійович Михалков[1]; нар.. 15 січня 1966, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російський кінорежисер, сценарист і продюсер.
Фігурант бази даних центру «Миротворець»: свідоме порушення державного кордону України, участь у пропагандистських заходах російської окупаційної влади на території анексованого Криму[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 15 січня 1966 року в російсько-казахській сім'ї кінорежисера Андрія Михалкова-Кончаловського та актриси Наталії Арінбасарової. З приводу свого походження в 2011 році він сказав: «Хочу зробити картину про царицю Томіріс. Виношую цей історичний проєкт. Я цікавлюся історією Казахстану. Частина моїх коренів тут, на цій землі… Тут я вважаю себе казахом, в Росії — росіянином»[3].
Батьки розлучилися, коли йому було три роки, батько одружився на Вівіан Годе (фр. Viviane Godet і поїхав до Франції.
У 1984—1986 роках відслужив строкову службу в Радянській армії (кавалерійський полк при кіностудії «Мосфільм»). У 1988—1990 рр. навчався в Міжнародній школі St. Clares[en] в Оксфорді, Велика Британія, в 1990—1991 — Кенсингтонському бізнес-коледжі[en] в Лондоні.
Працював асистентом режисера у батька на картинах «Танго і Кеш» (1989), «Гомер і Едді» (1989), «Ближнє коло» (1991).
У 1992 році спільно з Андрієм Разенковим створив рекламну студію «PS TVC» (Partner Studio TVCommercials). Як режисер телевізійної реклами, зняв близько 150 роликів, в тому числі для «Проктер енд Гембл», «Марс» (в тому числі «Снікерс», «Баунті», «Дав (шоколад)[en]»), «Бачив Сассун», «Баскін Роббінс», «Індезіт», «Соні»…
У 1994 році захистив диплом магістра історії мистецтв у Кембриджському університеті. За освітою — мистецтвознавець, спеціалізувався на творчості Альбрехта Дюрера та Рембрандта ван Рейна.
З 1997 року — художній керівник рекламного агентства повного циклу «Prospect Advertising».
У 1999 році продюсер Ігор Толстунов запропонував йому зняти фільм «Затворник», з якого почався шлях Кончаловського у великому кінематографі.
3-4 жовтня 2014 року взяв участь у театралізованих онлайн-читаннях «Кареніна. Живе видання»[4] .
Родина[ред. | ред. код]
- батько — Андрій Сергійович Михалков-Кончаловський (нар.. 1937), режисер, сценарист; народний артист РРФСР (1980).
- мати — Наталя Утевлівна Арінбасарова (нар.. 1946), актриса, заслужена артистка РРФСР (1979).
- єдиноутробна сестра — Катерина Миколаївна Двигубська (нар.. 1974), актриса, кінорежисер, телепродюсер, сценарист і письменниця.
- дід — Сергій Володимирович Михалков (1913—2009), письменник, поет, драматург.
Особисте життя[ред. | ред. код]
- Дружина (неофіційний шлюб) — Любов Толкаліна (нар.. 16 лютого 1978), актриса[5] У 2017 році через 20 років спільного життя пара вирішила розлучитися[6][7].
- Дочка — Марія (нар. 5 червня 2001)[8].
- Друга дружина — Марія Леонова (нар.. 1984), юрист.
- Син — Тимур (нар.. 2 квітня 2017).
Фільмографія[ред. | ред. код]
Режисер[ред. | ред. код]
- 1996 — Я був радянським письменником (документальний телефільм)
- 1999 — Затворник
- 2002 — Антикілер
- 2003 — Антикілер 2: Антитерор
- 2005 — Втеча
- 2007 — Консерви
- 2008 — 9 травня. Особисте ставлення (новела «Свято зі сльозами на очах»)
- 2009 — Троянди для Ельзи
- 2009 — Наша Маша і чарівний горіх
- 2009 — Москва, я люблю тебе! (новела «Москвичі»)
- 2011 — Повернення в «А» (робочі назви «Справжній полковник», «Кара майор»; Казахстан, Росія)
- 2012 — Серце моє — Астана (перша новела)
- 2020 — На Місяці
- 2021 — Мій тато — вождь!
Актор[ред. | ред. код]
- 2002 — Антикілер — кілер-снайпер
- 2005 — Втеча
- 2009 — Москва, я люблю тебе! (новела «Москвичі») — фотограф
Продюсер[ред. | ред. код]
- 1996 — Я був радянським письменником (документальний телефільм)
- 2008 — Мустанг
- 2011 — Серце моє — Астана
Визнання і нагороди[ред. | ред. код]
- КФ «Московський Пегас» (2000)
- КФ російських фільмів в Онфлері (2000)
- РКФ " Література і кіно " в Гатчині (2001)
- Премія «Блокбастер» (2002)
- Премія «Еліта» (2003)
Генеалогія[ред. | ред. код]
- Родовідне древо
 Генеалогічне древо (дерево предків і нащадків) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Все мы — Михалковы. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ Центр «Миротворець»: Кончаловський Єгор Андрійович. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 15 червня 2022.
- ↑ Возвращение героев // Вечерний Алматы. — 2011. — 20 сент. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ «Каренина. Живое издание»: 700 человек в прямом онлайн-эфире прочитали роман Толстого (рос.). 3 жовтня 2014. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
- ↑ Кончаловский откровенно рассказал о личной жизни [Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Антонова О. Егор Кончаловский расстался с женой // Комсомольская правда. — 2017. — 16 січня. Архівовано з джерела 26 вересня 2021. Процитовано 2017-02-17.
- ↑ Егор Кончаловский. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ Любовь Толкалина в Instagram: «18! @welcometomaria» (рос.). Instagram. Процитовано 3 вересня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Єгор Кончаловський на kinopoisk.ru [Архівовано 24 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Статті про Єгора Кончаловського на сайті журналу «Сеанс»
- Єгор Кончаловський: «У нас в сім'ї немає близьких відносин». [Архівовано 26 вересня 2021 у Wayback Machine.] Інтерв'ю на сайті журналу «Інтерв'ю» [Архівовано 26 вересня 2021 у Wayback Machine.]
|
