Копиця Давид Демидович
Копиця Давид Демидович | |||||
---|---|---|---|---|---|
Народився |
7 липня 1906 Слобода | ||||
Помер |
15 грудня 1965 (59 років) Київ | ||||
Поховання | Байкове кладовище | ||||
Громадянство | СРСР | ||||
Діяльність | письменник | ||||
Alma mater | Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди | ||||
Роки активності | з 1956 | ||||
Членство | Національна спілка письменників України | ||||
Нагороди |
| ||||
|
Копиця Давид Демидович (7 липня 1906, Слобода, тепер у складі міста Хмільник Вінницької області — 15 грудня 1965, Київ) — український письменник, літературознавець, член Спілки письменників України. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1952—1954 р.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 7 липня 1906 року в селі Слободі (тепер Вінницької області) в бідній селянській родині. З юних років працював на плантаціях цукрового заводу, був пастухом. Закінчив семирічну школу. У 1922 році вступив до комсомолу. З 1922 по 1924 рік навчався на Вищих педагогічних курсах у Вінниці, з 1924 по 1926 рік був слухачем Кам'янець-Подільського інституту народної освіти.
У 1929—1930 роках викладав українську мову та літературу в Харківському інституті народного господарства.
1930 року закінчив філологічний факультет Харківського педагогічного інституту професійної освіти, потім аспірантуру Харківського науково-дослідного інституту імені Шевченка.
З 1932 по 1933 рік працював доцентом кафедри літератури Одеського державного університету, одночасно був завідувачем художнього сектору, заступником директора і директором художньої частини Одеської кінофабрики. З 1932 року — редактор Всеукраїнського фотокіноуправління.
У 1934—1936 роках — декан художнього факультету Київського інституту кінематографії.
У 1936—1938 роках — завідувач сценарного відділу, редактор художнього відділу Київської кінофабрики.
Член ВКП(б) з 1938 року.
З 1938 по 1941 рік працював старшим науковим співробітником, вченим секретарем, заступником директора з наукової частини (в 1940—1941 роках) Інституту української літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР. У кінці 1930-х років член редакційної колегії ювілейного, до 125-річчя, видання Кобзаря — повної збірки поезій Тараса Шевченка (разом із О. Корнійчуком, П. Тичиною, М. Рильським, Ф. Редько).
Учасник німецько-радянської війни (полковник, командир полку на Ленінградському фронті — 65-й стрілецький полк 43-ї стрілецької дивізії — з 7 січня по 27 листопада 1944-го, був п'ять разів поранений).
У 1945 році, після демобілізації з армії, повертається на роботу заступника директора з наукової частини Інституту української літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР у Києві.
У серпні 1946 — 1948 року — заступник начальника Управління пропаганди та агітації ЦК КП(б)У — завідувач відділу друку Управління пропаганди та агітації ЦК КП(б)У. Одночасно з жовтня 1946 по 1948 рік — редактор журналу «Вітчизна».
З 1948 року — аспірант Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б) у Москві.
29 травня 1950 — квітні 1953 року — голова Комітету в справах мистецтв при Раді Міністрів Української РСР. Потім був директором Київської кіностудії імені О. П. Довженка. З 1960 по 1962 рік — редактор журналу «Вітчизна».
Помер 15 грудня 1965 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).
Творчість[ред. | ред. код]
Досліджував творчість Т. Г. Шевченка, І. Я. Франко, опублікував статті про Я. А. Галана, О. Корнійчука, Н. Рибака та інших.
- документальних стрічок: «Максим Рильський» (1961), «Розповіді про Шевченка» (1963);
- художніх фільмів: «Коні не винні» (1956), «Пе-коптьор!» (1957).
Відзнаки[ред. | ред. код]
Нагороджений орденами Суворова 3-го ступеня (14.08.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (30.04.1944), двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
22 вересня 1971 року у Києві на будинку по вулиці Пушкінській (сучасна Євгена Чикаленка), 1-3/6, де жив письменник з 1953 по 1965 рік, встановлено бронзову меморіальну дошку з горельєфом Д. Д. Копиці (скульптор А. В. Німенко, архітектор А. Ф. Ігнащенко).
Твори[ред. | ред. код]
- Літературно-критичні статті. — Київ, 1968.
Література[ред. | ред. код]
- Письменники Радянської України. 1917—1987. К., 1988. — С.ЗОО.
- 43-я стрілецька дивізія(рос.)
- Народились 7 липня
- Народились 1906
- Померли 15 грудня
- Померли 1965
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Харківського національного педагогічного університету
- Члени НСПУ
- Кавалери ордена Суворова III ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Уродженці Жмеринського району
- Українські письменники
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Працівники Кіностудії ім. Довженка
- Померли в Києві
- Депутати Верховної Ради УРСР 3-го скликання
- Письменники Києва