Копроліт із Ллойд-банку
| Lloyds Bank coprolite | |
|---|---|
 | |
| Час створення: | IX століття |
| Ширина: | 2 дюйм |
| Матеріал: | Кал |
| Зберігається: | Йорк, Північний Йоркшир, Англія, Велика Британія |
| Музей: | Jorvik Viking Centre |
 Копроліт із Ллойд-банку у Вікісховищі | |
Копроліт із Ллойд-банку — це великий копроліт, скам'янілий зразок людських фекалій, знайдений Йоркським археологічним фондом під час розкопок поселення вікінгів Йорвік (сучасний Йорк) у північній Англії.
Історія та опис[ред. | ред. код]
Копроліт був знайдений у 1972 році в Йорку під місцем, де мала бути зведена філія Ллойд-банку (по вулиці Пейвмент). Можливо, цей копроліт, розміром 20 сантиметрів (8 дюймів) завдовжки та 5 сантиметрів (2 дюйми) завширшки, є найбільшим зразком скам'янілих людських фекалій із коли-небудь знайдених[2]. Аналіз калу показав, що його виробник харчувався переважно м'ясом і хлібом, а наявність кількох сотень яєць паразитів свідчить про те, що в ньому були кишкові гельмінти.
У 1991 році Ендрю Джонс, співробітник Йоркського археологічного фонду та палеокопролог, потрапив у міжнародні новини, коли визначив страхову вартість цього копроліту: «Це найцікавіший шматок екскрементів, який я коли-небудь бачив… По-своєму, він настільки ж незамінний, як коронні коштовності».[3]
Шари, що вкривали копроліт, були вологими та торф'янистими. Археологи також зберегли деревину, текстиль і шкіру з цього місця.[4]
Музеєфікація[ред. | ред. код]
Зразок був виставлений на огляд в Археологічному ресурсному центрі — інформаційно-освітньому центрі Йоркського археологічного фонду. У 2003 році копроліт розвалився на три частини після падіння під час демонстрації відвідувачам, після чого була проведена його реставрація.[5] Із 2008 року він експонується в музеї Jorvik Viking Center.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://nypost.com/2021/05/20/the-largest-recorded-dollop-of-human-dung-will-blow-your-mind/
- ↑ Kirstie Brewer (12.05.2016). Paleoscatologists dig up stools 'as precious as the crown jewels'. The Guardian. Процитовано 20 жовтня 2023.
- ↑ Horwitz, Tony (9 September 1991). «Endangered Feces: Paleo-Scatologist Plumbs Old Privies — It May Not Be the Lost Ark, But Then, Andrew Isn't Exactly Indiana Jones». Wall Street Journal. p. A1.
- ↑ The Excavation in 1972. Jorvik Viking Centre. Процитовано 20 жовтня 2023.
- ↑ Simon Jeffery (06.06.2003). Museum's broken treasure not just any old shit. The Guardian. Процитовано 20 жовтня 2023.
Література[ред. | ред. код]
- Jones, A (1983). «A Coprolite from 6–8 Pavement». In Hall, AR; Kenward, HK; Williams, D; Greig, JRA (eds.). Environment and living conditions at two Anglo-Scandinavian sites. York: Council of British Archaeology. pp. 225—229. ISBN 0-906780-30-6.