Копєйкін Ігор Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Копєйкін Ігор Валентинович
Народження 8 липня 1920(1920-07-08)
Аксьоново, Белебейський повітd, Уфимська губернія, РСФРР
Смерть 7 грудня 2002(2002-12-07) (82 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
Освіта Московський державний університет шляхів сполучення
Партія КПРС
Звання полковник
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль Жукова ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За оборону Москви» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда» медаль «За бездоганну службу» медаль «За бездоганну службу» III ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Копєйкін.

Ігор Валентинович Копєйкін (8 липня 1920 — 7 грудня 2002) — начальник зв'язку ескадрильї — повітряний стрілець-радист 35-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку 5-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 1-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу 26 грудня 1944 року перейменований в 5-й гвардійський бомбардувальний авіаційний корпус 3-ї повітряної армії 1-го Прибалтійського фронту, Герой Радянського Союзу. Полковник у відставці.

Біографія[ред. | ред. код]

Копєйкін Ігор Валентинович народився 8 липня 1920 року в селищі Аксьоново Альшеєвського району Башкирської АРСР в селянській родині.

Росіянин. Член ВКП(б)/КПРС з 1943 року. Отримав середню освіту.

В Червону Армію призваний у 1939 році Белебеєвським райвійськкоматом Башкирської АРСР. Учасник Другої світової війни з червня 1941 року.

Воював на Західному, Сталінградському, Донському, Північно-Кавказькому, 3-му Білоруському, 1-му Прибалтійському фронтах. Здійснив 180 бойових вильотів, з них 48 вильотів справив флагманським стрільцем-радистом з командиром ескадрильї.

Копєйкін Ігор Валентинович підбив два Ме-109, у груповому повітряному бою збив 8 винищувачів противника. У 1941-1942 роках у боях за міста Смоленськ, Великі Луки, Ржев, Калінін і Сталінград виробляв до 6 вильотів на добу, у складі колони 35 гвардійського БАСП[1]. Брав участь у бомбардуванні летовища Докудово, де в результаті успішного бомбардувального удару знищено 23 літака.

У 1946 році І.В. Копєйкін демобілізований. У 1951 році закінчив Московський інститут інженерів залізничного транспорту.

З 1952 року працював в органах держбезпеки СРСР. З 1983 року полковник Копєйкін І.В. — у відставці.

Жив у Москві. Помер 7 грудня 2002 року[2]. Похований на Троєкуровському кладовищі (ділянка 9а)[3].

Подвиг[ред. | ред. код]

«Начальник зв'язку ескадрильї — повітряний стрілець-радист 35-го гвардійського бомбардувального авіаполку (5-та гвардійська бомбардувальна авіадивізія, 1-й гвардійський бомбардувальний авіакорпус, 3-я повітряна армія, 1-й Прибалтійський фронт) гвардії старшина Ігор Копєйкін до жовтня 1944 року здійснив 180 бойових вильотів, більше п'ятдесяти разів брав участь у повітряних боях, особисто збив два і в групі вісім літаків противника».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії старшині Копєйкіну Ігорю Валентиновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5337).

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Несокрушимые. — Уфа, 1985.
  • Славные сыны Башкирии. — Уфа, 1979
  • Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. Ильгамов т. 3. З-К. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2007. — 672 с. — ISBN 978-5-88185-064-7.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 35-й гвардейский бомбардировочный авиационный Сталинградский полк.
  2. ↑ Копєйкін Ігор Валентинович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  3. ↑ Фотография надгробного памятника [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Копєйкін_Ігор_Валентинович&oldid=36759482