Копєйкін Ігор Валентинович
Копєйкін Ігор Валентинович | |
---|---|
Народження |
8 липня 1920 Аксьоново, Белебейський повітd, Уфимська губернія, РСФРР |
Смерть |
7 грудня 2002 (82 роки) Москва, Росія |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР |
Освіта | Московський державний університет шляхів сполучення |
Партія | КПРС |
Звання | полковник |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Ігор Валентинович Копєйкін (8 липня 1920 — 7 грудня 2002) — начальник зв'язку ескадрильї — повітряний стрілець-радист 35-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку 5-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 1-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу 26 грудня 1944 року перейменований в 5-й гвардійський бомбардувальний авіаційний корпус 3-ї повітряної армії 1-го Прибалтійського фронту, Герой Радянського Союзу. Полковник у відставці.
Біографія[ред. | ред. код]
Копєйкін Ігор Валентинович народився 8 липня 1920 року в селищі Аксьоново Альшеєвського району Башкирської АРСР в селянській родині.
Росіянин. Член ВКП(б)/КПРС з 1943 року. Отримав середню освіту.
В Червону Армію призваний у 1939 році Белебеєвським райвійськкоматом Башкирської АРСР. Учасник Другої світової війни з червня 1941 року.
Воював на Західному, Сталінградському, Донському, Північно-Кавказькому, 3-му Білоруському, 1-му Прибалтійському фронтах. Здійснив 180 бойових вильотів, з них 48 вильотів справив флагманським стрільцем-радистом з командиром ескадрильї.
Копєйкін Ігор Валентинович підбив два Ме-109, у груповому повітряному бою збив 8 винищувачів противника. У 1941-1942 роках у боях за міста Смоленськ, Великі Луки, Ржев, Калінін і Сталінград виробляв до 6 вильотів на добу, у складі колони 35 гвардійського БАСП[1]. Брав участь у бомбардуванні летовища Докудово, де в результаті успішного бомбардувального удару знищено 23 літака.
У 1946 році І.В. Копєйкін демобілізований. У 1951 році закінчив Московський інститут інженерів залізничного транспорту.
З 1952 року працював в органах держбезпеки СРСР. З 1983 року полковник Копєйкін І.В. — у відставці.
Жив у Москві. Помер 7 грудня 2002 року[2]. Похований на Троєкуровському кладовищі (ділянка 9а)[3].
Подвиг[ред. | ред. код]
«Начальник зв'язку ескадрильї — повітряний стрілець-радист 35-го гвардійського бомбардувального авіаполку (5-та гвардійська бомбардувальна авіадивізія, 1-й гвардійський бомбардувальний авіакорпус, 3-я повітряна армія, 1-й Прибалтійський фронт) гвардії старшина Ігор Копєйкін до жовтня 1944 року здійснив 180 бойових вильотів, більше п'ятдесяти разів брав участь у повітряних боях, особисто збив два і в групі вісім літаків противника».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії старшині Копєйкіну Ігорю Валентиновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5337).
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль «Золота Зірка» (23.02.1945).
- Орден Леніна (23.02.1945).
- Орден Червоного Прапора (05.09.1943).
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня.
- Орден Трудового Червоного Прапора.
- Орден Червоної Зірки (06.11.1941).
- Орден Червоної Зірки (17.01.1943).
- Медаль «За оборону Москви» (1944).
- Медаль «За оборону Сталінграда» (1942).
- Інші медалі.
Література[ред. | ред. код]
- Несокрушимые. — Уфа, 1985.
- Славные сыны Башкирии. — Уфа, 1979
- Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. Ильгамов т. 3. З-К. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2007. — 672 с. — ISBN 978-5-88185-064-7.
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 35-й гвардейский бомбардировочный авиационный Сталинградский полк.
- ↑ Копєйкін Ігор Валентинович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- ↑ Фотография надгробного памятника [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Народились 8 липня
- Народились 1920
- Уродженці Белебейського повіту
- Померли 7 грудня
- Померли 2002
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Випускники Московського державного університету шляхів сполучення
- Члени КПРС
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю Жукова
- Нагороджені медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За оборону Сталінграда»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «40 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 250-річчя Ленінграда»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» (СРСР)
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Працівники КДБ
- Учасники Сталінградської битви
- Полковники (СРСР)
- Уродженці Альшеєвського району