Коренівський Віктор Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коренівський Віктор Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 13 червня 1981(1981-06-13)
Червоне
Смерть 17 лютого 2015(2015-02-17) (33 роки)
Дебальцеве
Поховання Личаківський цвинтар
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Гірська піхота
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Коренівський Віктор Анатолійович у Вікісховищі

Вікто́р Анато́лійович Корені́́вський (13 червня 1981(19810613) — 17 лютого 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

2002 року закінчив Донецький юридичний інститут МВС України, здобув спеціальність «оперативний склад підрозділів швидкого реагування». Звільнився 2006 року за власним бажанням, проживав у Львові.

1 серпня 2014-го мобілізований, солдат 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади; з 4 жовтня перебував у зоні бойових дій. В листопаді закінчив у Києві курси операторів безпілотників, якими надалі й займався на передовій, у бойових умовах зазнав струсу та опіків — в Нікішиному.

Зник безвісти під час виходу особового складу з міста Дебальцеве. Ексгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 5 лютого 2016-го — в окремій могилі поблизу Дебальцевого.

Ідентифікований за експертизою ДНК, перепохований 12 березня 2016 року у Львові, поле почесних поховань № 76 Личаківського цвинтаря.

Без Віктора лишилися дружина Олена та сини Віталій 2003 р.н. й Анатолій 2006 р.н.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 25 листопада року № 522/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]