Користувач:Влад Загревський/Блакитна петля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Блакитна петля – стадія еволюції зір проміжної маси, в ядрах яких горить гелій. Під час цієї стадії поверхня зірки спочатку стає гарячою, а потім знову охолоджується, тому її шлях на діаграмі Герцшпрунга  Рассела має форму петлі. Цей етап еволюції слідує після гілки червоних гігантів і завершується переходом на асимптотичну гілку гігантів.

Опис[ред. | ред. код]

На стадії блакитної петлі поверхня зорі спочатку нагрівається, а потім знову остигає. Внаслідок нагрівання колір зорі змінюється і вона стає більш блакитною, а при остиганні зоря знову червоніє. Це і зумовлює назву стадії. Світність зір при цьому змінюється не суттєво.

Cтадія блакитної петлі слідує за стадією червоних гігантів. На цю стадію переходять лише ті зорі, в яких маса лежить в діапазоні від до — у таких зір, при переході, горіння гелію починається поступово. Якщо маса зорі менша за , то трапляється гелієвий спалах, в результаті якого зоря швидко переходить на горизонтальну гілку або в червоне згущення. Якщо ж маса більша за , то горіння гелію починається через невеликий термін після сходу з головної послідовності, коли температура зірки досить велика.

Характеристики зір[ред. | ред. код]

На цій стадії, зміна температури зорі сильно збільшується зі зростанням її маси.

зірки можуть перетинати смугу нестабільності та спостерігатися як класичні цефеїди

На блакитній петлі зоря має частково конвективне і спочатку гелієве ядро, а також оболонку, що складається головним чином з водню.

Початкові маси зірок, які потрапляють на блакитну петлю, лежать у діапазоні від 2,3M☉ до 10-12M☉, що зумовлено перебігом еволюції зірок.

Після сходу з гілки червоних гігантів світність зорі знижується.

Ядерні реакції в зорях[ред. | ред. код]

У ядрі відбувається горіння гелію і накопичення в ядрі вуглецю і кисню, а на межі ядра та оболонки — синтез гелію з водню в шаровому джерелі, в першу чергу за допомогою CNO-циклу