Користувач:О!Л!Ю!С!Я/Чернетка

Ту́рка (раніше Турка над Стрийом, пол. Turka, Turka nad Stryjem, нім. Turka, англ. Turka, фр. Tourka, їдиш — טורקא) — місто районного значення Турківського району Львівської області, районний центр. Розташоване в Карпатах, неофіційна столиця Бойківщини.

Назва[ред. | ред. код]

За найвірогіднішою версією назву місто одержало від первісних диких биків — турів, які водилися в навколишніх лісах.

За іншою версією вона походить від назви воріт-веж «турія», «тур'я», «турня», які стояли при в'їзді в місто. Назва міста не має нічого спільного з турками.

Місто розташоване на півдні Львівщини, у Карпатах, на лівому березі річки Стрий, з його притоками р. Яблунька та р. Літмир, між горами Шименка, Кичера, Вінець та Осовня. Місто розташоване за 137 км від Львова, за 107 км від Ужгорода, за 75 км від Дрогобича, на висоті 557 метрів над рівнем моря.

Географія[ред. | ред. код]

Місце розташування первинного сторожового поселення, з якого постало місто Турка, визначалося проходженням по території Карпат долиною Стрия між горами Пікуй і Галич так званого «Руського Путі» — торгового шляху доби неоліту, який через Турку сполучав Західну Європу з Угорщиною, Семиградщиною, Молдавією та Балканами. На укріплення і розростання первинного поселення мали суттєвий вплив формування новішого торгового шляху — Ужоцького шляху, який від Перемишля чи Львова через Турку та Ужоцький перевал вів до Закарпаття.

Поселення[ред. | ред. код]

Турка належить до типового бойківського скупченого поселення, яке характеризується первинним розташуванням в улоговині, при злитті річок, багатовуличним плануванням, компактністю.. Геометрично має форму неправильного багатокутника, вулиці сходяться в центрі міста, своїм розташуванням нагадують хаотичну сітку, розташовану вздовж берегів річок. Площа міста становить 0.003 тис. га.

З кінця XVII ст. Турка складається з кількох частин: Горішня Турка (над річкою Літмир), Середня Турка (над річкою Яблунька), Нижня Турка (над річками Яблунька і Стрий),Слобода (над річкою Стрий), Звіринець, Городище, Торговиця, Ровінь, Завалина, Старе Село.

Демографія[ред. | ред. код]

У місті проживає 7306 осіб у 1114 будинках (2006 р.) 99% населення становлять українці.

Динаміка населення у минулому:

1880—4685 (1786 русинів, 537 поляків, 2356 німців; з них: 1837 греко-католиків, 450 католиків, 2398 юдеїв).

1916—6080 мешканців (у тому числі — 3000 юдеїв),

1921—10030 мешканців (у тому числі — 4201 юдеїв)

1989—7982 (3992 чол., 3990 жін.)

2001—7440 мешканців..

2006—7306 мешканців

Історія[ред. | ред. код]

Герб Турки польського періоду (1928) р. Свою історію місто починає з IX століття від древньо-руського поселення, яке розташовувалось на Руському Путі. На Круг-Городищі стояла військова залога, охороняла цей шлях. Поруч на Старому Селі стояла сторожова вежа, на якій під час наближення до поселень ворогів запалювали багаття, попереджаючи про небезпеку жителів долини річок Стрий і Яблунька. Те, що на території міста було городище княжої доби, підтвердили археологічні розкопки на Круг-Городищі, Ровені та між урочищем Лікоть і Торговицею.

Перша відома письмова згадка про Турку датується 27 червня 1431 року. Тоді польський король Владислав II Ягайло в Медиці надав привілей (грамоту) на володіння Туркою і навколишніми селами угорському графові Іванові (Ванчі) Волоху (лат. - Vancza Valachus ) та його синам — Хотку, Іванку і Занку. Один із його синів — Ходко — осів в Турці, започаткувавши шляхетський рід Турецьких. Турецькі мали придомки: Сенькович, Михалкович.

Цей привілей був підтверджений польським королем Владиславом III Варненчиком (пол. - Władysław III Warneńczyk ) в 1444 на користь братів Хотка і Янка, і повторно — королем Зигмунтом I Старим (пол. -Zygmunt I Stary) в 1519.

В 1730 році власник Турки Антоній Калиновський (пол. Antoni Kalinowski) посприяв отриманню містом Магдебурзького права і перемістив до Турки свою резиденцію. Калиновський також запросив до Турки отців-єзуїтів, за свої кошти спорудив для них дерев'яний костел та підтримав створення у місті місії єзуїтів. Імовірно, тоді ж місто отримало герб з зображенням патрона власника - Святого Антонія Падуанського (відомі відбитки міської печатки з цим гербом, датовані 1854 р.).

З 1730 року походять перші згадки про поселення в місті перших єврейських родин. В середині XVIII століття в Турці проживало 25 єврейських родин.

До 1772 року Турка входила до складу Перемишльської землі (пол. - Ziemia przemyska) Руського воєводства (пол. -województwo ruskie) I Речі Посполитої (пол. - Rzeczpospolita).

Від 1772 до Першого поділу Польщі (пол. - I rozbiór Polski) місто входило до складу Королівства Галичини і Лодомерії. В 1778 році був збудований мурований римо-католицький костел, в XIX столітті закладений міський єврейський цвинтар, в 1903 році єврейська ґміна отримала незалежність. Від 1905 року через місто проходить залізнична колія, що сполучає Ужгород з Самбором, функціонує приміщення залізничного вокзалу.

В міжвоєнні часи Турка була головним містом Турчанського повіту Львівського воєводства в Польщі (II Речі Посполитій). В місті працювали повітовий суд, податковий уряд, приватна гімназія. В 1921 році в місті налічувалося 10 030 мешканців, у тому числі 4201 єврей. В цьому часі старостою був Тадеуш Завістовський (пол. - Tadeusz Zawistowski), головою міста — Міхал Грудзінський (пол. - Michał Grudziński).

У вересні 1939 року Турка потрапила до територій, що згідно з пактом Молотова-Ріббентропа відійшли до СРСР. Від 4 грудня 1939 перебувала у складі Дрогобицької області УРСР. Після нападу Німеччини на СРСР місто перебувало під німецькою окупацією, з 1 серпня 1941 у складі Самбірського повіту (нім. - Landkreis Sambir), Дистрикту Галичина Генерального Губернаторства. В січні 1942 р. в Турці відбулися масові акції знищення гітлерівцями євреїв. В серпні 1942 німецькі окупанти вивезли до табору смерті в Белжці (нім. - Sonderkommando Belzec der Waffen-SS; пол. - Bełżec) близько 4000 євреїв. В грудні 1942 решту турківських євреїв було депортовано до геттов Самборі.

У липні 1943 р. німецька поліція напала на табір УНС. У бою з німцями загинуло десять стрільців, а двоє потрапили в неволю.

26 вересня 1944 року місто було зайняте радянськими військами.

Після II світової війни Турка знову ввійшла до складу УРСР, спочатку в межах Дрогобицької, а згодом Львівської області. Після проголошення в 1991 незалежності Українимісто надалі залишається адміністративним центром Турківського району Львівської області.

Транспорт[ред. | ред. код]

Через Турку проходять загальнодержавні транспортні комунікації:

Автошлях Н 13 — національний автомобільний шлях «Львів — Самбір — Ужгород» (Регіональна автомобільна дорога Р-39)
залізниця «Львів — Самбір — Турка — Сянки — Ужгород — Чоп — Солотвино»

Добратися до Турки з Львівського або Ужгородського напрямків можна автобусом, автомобільним або залізничним транспортом. Зі Львова до Турки від Головного залізничного вокзалу також зручно добиратися маршрутними таксі, які відходять щопівгодини.

Транспортні послуги пасажирам в Турці надають залізнична та автобусна станції. Міжміські перевезення здійснюють кілька фірм-перевізників маршрутними таксі на напрямках «Турка — Львів», «Турка — Дрогобич», «Турка — Самбір», «Турка — Ужгород». З Турки до більшості сіл Турківського району також курсують маршрутні таксі. Міський транспорт представлений виключно таксі.