Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/1643
100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед
Назва:Шумлянський Йосиф Іван
-Знайдено: + Йо́сип (Іва́н) Шумля́нський (1643-1708), церк. діяч, еп.; брат луцького уніятського єпископа Атанасія (1688—1695). Виріс при дворі короля Яна Собєського і з ним брав участь у боях під Віднем (1683); з 1676 (за іншими даними - з 1668) львівський єпископ. Підтримував зв'язки з гетьманом П. Дорошенком та І. Мазепою. В 1700 р. перевів львівську єпархію на унію. 1677 у висліді контактів з папським нунцієм у Варшаві Ш. прийняв кат. віру і 1700 з цілою єпархією перейшов на Унію. Ш. доручив духовенству провадити метрики, склав інструкції, як поводитися в церкві і поза нею. Автор церковного підручника «Метрика» та «Думи про битву з турками під Віднем».
Назва:Ужевич Іван
Підзаголовок:===
Знайдено: + Ужевич написав латинськомовний рукопис «Грамматыка словенская», відомий в двох варіантах, паризькому 1643 і арраському 1645. Збереглися обидва автографи пам’ятки; вперше видана в Києві 1970 І. Білодідом і Є. Кудрицьким. Праця Ужевича, частково основана на польській граматиці П. Статоріюса (Стоєнського), — перша граматика «руської» книжної (не церковнослов'янської) мови, спільної українцям і білорусам, яку автор називає «lingua popularis», тобто «народною мовою». Відповідно Ужевич допускає інколи українські і білоруські варіанти поряд один одного (напр., що і што, котрий і который), а також численні полонізми. І. Білодід (1970), М. Жовтобрюх (1976) та В. Німчук (1979) доводили, що живомовною основою книжної мови Ужевича була українська, натомість О. Соболевський (1906), В. Яґіч (1907), Дж. Дінґлі (1972) та Ю. Шевельов (1979) вважали, що вона була білоруська, можливо, південно-білоруська. О. Горбач припускає (1967), що Ужевич був вихіднем з українсько-білоруського прикордоння, можливо, з Підляшшя або північної Холмщини. В граматиці розкриваються також деякі особливості міжслов’янської церковнослов’янської мови, яку автор називає «священною» («святою», «lingua sacra»). У книзі помітний порівняльний аспект. Ужевич іноді показує особливості польської, чеської і хорватської мов. Можливо, Ужевич прагнув створити працю про абстрактну слов’янську граматичну систему. Це намагання співзвучне тодішній французькій граматичній думці, яка пізніше реалізувалася в універсальній граматиці А. Арно та К. Лансло. Автор часто підкреслено виділяє подібність або відмінність слов’янської і латинської структур, принагідно залучає факти з грецької та гебрейської (давньоєврейської) мов. У праці відчувається деякий вплив Мелетія Смотрицького. «Грамматыка...» Ужевича — непересічне явище в історії української лінґвістики. Українська мовна система в ній викладена вдало, хоч у автора виникали труднощі при тлумаченні деяких специфічних слов’яно-українських граматичних особливостей (напр., орудного і місцевого відмінків, дієприслівника) засобами латинської схеми й термінології.
Підзаголовок:===Твори===
Знайдено: + * Граматика слов’янська (Франція, 1643; 1645).
Підзаголовок:===Джерела===
Знайдено: + *Білодід 1972 — Иван Константинович Белодед. «Славянская грамматика» Ивана Ужевича 1643 г. // Известия Академии Наук СССР. Серия литературы и языка. Т. 31.1, стор. 32-40.
Підзаголовок:===Джерела===
Знайдено: + *Горбач 1967 — Олекса Горбач. Рукописна «Граматыка словенская» Івана Ужевича з 1643 й 1645 років. // Наукові Записки Українського Технічно-Господарського Інституту (Мюнхен), 16 (17), стр. 3-22. — Передруковано в: Olexa Horbatsch. Gesammelte Aufsätze. Т. IV. München 1993, стор. 59-77.
Назва:Тарасович Василь
-Знайдено: + Тарасо́вич Васи́ль († 1651), церк. діяч на Закарпатті, василіянин; мукачівський єпископ (1634 — 51), ініціатор з'єднання на Закарпатті. Переслідуваний семигородським кн. Юрієм І Ракоцієм мусів покинути свій осідок і 1642, склавши на руки апостольського нунція кат. віровизнання, поселився у Каллові (Саболчської жупи). Там повстанці Ракоція 1643 схопили Т. й у кайданах потягли до Мукачева. Щоб врятувати єпархію від протестантів, Т. відрікся від унійних заходів і знову посів владичий престол у Мукачеві.
100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед