Користувач:Alex Blokha/Події згадані в Вікіпедії/1885
100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед -----
Назва:Артимович Петро
-Знайдено: + Петро́ Артимо́вич (близько 1885, Галичина — 1920, Наддніпрянщина) — український хоровий диригент і співак-аматор (бас).
Назва:Асплунд Ерік Ґуннар
-Знайдено: + Асплунд Ерік Ґуннар (Asplund) (1885-1940)
Назва:Вільнер Володимир Бертольдович
-Знайдено: + Вільнер Володимир Бертольдович (1885-1952) - український театральний і кінорежисер
Назва:Голубович Всеволод Олександрович
-Знайдено: + Всеволод Олександрович Голубович (1885—1939) — український політичний діяч, інженер за фахом, член УПСР.
-Знайдено: + Голубович Всеволод Олександрович (1885, с.Молдаванка Балтського пов. Подільської губернії. – 16.05.1939, Ярославль) — український громадсько–політичний і державний діяч, за фахом - інженер. Належав до Одеської української громади. У Генеральному Секретаріаті - секретар шляхів (з 27.07.1917 р.), секретар торгу і промисловості (з листопада 1917 р.). З 18.01.1918 р. - голова Ради народних міністрів і міністр закордонних справ УНР. Очолював українську делегацію на мирних переговорах у Бересті-Литовському (28.12.1917-15.01.1918 рр.). У 1931 р. засуджений у справі т.зв. Українського національного центру. Помер в ув’язненні. 2005 р.
Назва:Андрієвський Віктор Ніканорович
-Знайдено: + Ві́ктор Нікано́рович Андріє́вський (1885-1967) - громадський діяч, публіцист і педагог.
Назва:Дроботько Віктор Григорович
-Знайдено: + Дроботько Віктор (1885, Сумщина - ?
Назва:Корчинський Михайло
-Знайдено: + Корчинський Михайло (1885 - 1937)
Назва:Макаренко Андрій
-Знайдено: + Макаренко Андрій (1885 - 1963) - Політичний діяч. З початку революції 1917 р. організатор українських залізничників і голова їхньої спілки. Співорганізатор повстання проти гетьмана і член Директорії УНР . З 1920-х років в еміграції.
Назва:Ніковський Андрій
-Знайдено: + Ніковський Андрій (1885 - 1942)
-Знайдено: + Нар. 1885 р. на Одещині, загинув, як в'язень радянського режиму, на Соловецьких островах 1942 р., м. пох. невідоме.
-Знайдено: + Андрій В. Ніковський (нар.1885),співпрацював близько з Сергієм Єфремовим у громадському й літературному житті України, особливо ж у час української державності 1917 - 1919 рр. Разом із ним працював у київській «Раді» і потім був головним редактором щоденника «Нова Рада». Включившися активно в будівництво української державності, Ніковськнй був членом Центральної Ради і заступником її гoлови, головою протинімецького Українського Національногo Союзу під час німецької окупації в 1918 р. й емігрував разом з урядом УНР до Польщі, де в 1920 р. займав пост міністра закордонних справ в уряді Прокоповича. Вернувшися після 1923 р. в Україну, присвятив свої сили виключно науковій і мовознавчій та літературно-критичній праці. Співпрацював активно з ВУАН як член комісії для складання словника живої української мови і як член Історично-літературного товариства, виголошуючи в 1925 р. в рамках прилюдних доповідей Істор. філ. відділу ВУАН доповіді про проблеми української літературної мови, про роботу Грінченка над словником української мови, про мову в творах О. Олеся та ін. Водночас із цим продовжував свою літературно-критичну діяльність, виявлену особливо ж ще 1919 року книжкою блискучих критичних нарисів «Vita Nova» про тодішніх поетів-новаторін Павла Тичину, Михайла Семенка, Якова Савченка і Максима Рильськоro, беручи участь з 1927 р. у роботі над виданням творів Лесі Українки (за ред. Б. Якубовського) і пишучи вступні статті до видань «Бурлачки» І. Нечуя-Левицького (1926), його ж «Миколи Джері» (1927), «Ніоби» О. Ко6илянської (1927), «Оповідань» Т. Бордуляка (1927), «Конотопської Відьми» Квітки-Основ’яненка (1927), «І'амлета» В. Шекспіра (1928) та ін. Перекладав теж твори М. Гоголя, Дж. Лондона і писав статті до їх українських видань. Критикований офіційною совєтською критикою як предстаиник «внутрішньої еміграції» в Україні, був ув’язнений разом з Єфремовим в 1929 р. і поставлений під суд в 1930 р. як один із здогадних керівників Спілки Визволення України. Незважаючи на всю абсурдність ставлених йому на цьому процесі закидів, він м. ін. мав «признатися», що свою прихильну рецензію на відомий роман В. Підмогильноro «Місто» написав з метою завербувати Підмогильного в члени СВУ. Ніковського засуджено до кари смерті, замінюючи її на 8 років ув’язнення.
Назва:Хмельницький Борис
-Знайдено: + Хмельницький Борис (1885-1959), лікар-фтізіатр та діяч охорони здоров'я в Україні, родом з Катеринослава; закінчив мед. фак. Харківського університету (1910), захистив докторську дисертацію «Змішана інфекція при легеневому туберкульозі» (1927); ординатор шпитальної терапевтичної клініки в Харківському університеті (1910 - 14); військовий лікар (1915 --17), гол. Харківської губернії. туберкульозної ради, завідувач заснованого ним Харківського центр, протитуберкульозного диспансера (1918 -- 20); один з гол. засновників Укр. туберкульозного інституту в Харкові (1920), у якому завідував клінікою для дорослих (1920 -- 39), потім дир. цього інституту (1940 -- 55), проф. кафедри туберкульози Харківського Мед. Інституту (1931 -- 59), начальник спеція лізованого військ. шпиталя (1941 -- 45); засновник двох туберкульозних санаторій. Був чл. міжнар. мед. товариств, Вченої Ради Міністерства охорони здоров'я УРСР тощо. Автор понад 50 наук. праць, у тому числі кількох монографій.
Назва:Холевчук Михайло
-Знайдено: + Миха́йло Холевчу́к (* 1885), аґроном, ветер. лікар і зоотехнік у Галичині; дир. Товариства «Сільський Господар» у Львові (з 1928); 1934-39 -- дир. Хліборобського Ліцею в Черниці, згодом проф. Держ. Госп. Курсів у Дублянах б. Львова; за сов. часів працював у фахових наук. інститутах. X. автор ряду праць з зоотехніки, зокрема про проблеми племінної праці.
Назва:Хохлов Константин
-Знайдено: + Хохлов Константин (1885 -- 1956), актор і режисер родом з Москви. 1938 -- :54 мист. керівник Київ. Рос. Драматичного Театру ім. Лесі Українки, у якому серед ін. поставив п'єси: «Камінний Господар» Лесі Українки, «Піґмаліон» Б. Шов; у Київ. Театрі ім. І. Франка -- «Вишневий сад» А. Чехова. Викладав у Київ. Держ. Інституті Театрального Мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Назва:Хруцький Сергій
-Знайдено: + Сергі́й Хру́цький (1885 — ?
Назва:Чередіїв Володимир
-Знайдено: + Володи́мир Череді́їв (1885 — †1961), вчений аґроном, 1918 — 19 подільський земський аґроном, 1919 — 20 директор Міністерства народного господарства УНР, в еміграції проф. Укр. Госп. Академії в Подебрадах та Укр. Пед. Інституту в Празі.
Назва:Шварцберґ Яків
-Знайдено: + Шварцберґ Яків (1885 — 1969), лікар оториноларинголог родом з Старого Оскола на Курщині, закінчив Харківський Університет, проф. Київ. Мед. Інституту (1934 — 41 і 1944 — 63). У 1950 — 55 pp. гол. оториноларинголог Міністерства здоров'я УРСР. Праці з питань тонзиліту, склероми, злоякісних пухлин вуха, носа і горла.
Назва:Шимонович Іоанікій
-Знайдено: + Шимонович Іоанікій (1885 — ?
Назва:Шумський Юрій Васильович
-Знайдено: + Шумський (справжнє прізвище Шомін) Юрій (1885 — 1954), актор різноманітного плану родом з Тирасполя. 1917 організував у Херсоні самодіяльний укр. драматичний театр і студію; пізніше перейшов до Одеської держ. драми (1925 — 34) і Київ. Театру ім. І. Франка (1934 — 54). Ш. яскравий актор перевтілення,, у світовому репертуарі в ролях: Петруччо та Бенедікта («Приборкання непокірної» та «Багато галасу даремно» В. Шекспіра), Фіґаро («Весілля Фіґаро» Б. Бомарше), Філіппа II («Дон Карлос» Ф. Шіллера), Нейля («Композитор Нейль» Г. Кауфмана); в сучасному укр. репертуарі: Гнат Гиря («97» М. Куліша), Дудка («Республіка на колесах» Я. Мамонтова), Зіновій («Яблуневий полон» І. Дніпровського) та в численних драмах О. Корнійчука («В степах України» та «Калиновий гай», ролі Галушки та Романюка); ролі у фільмах: «Нічний візник», «Напередодні», «Беня Крик» тощо. Ш. виступав також в укр. і рос. класичному репертуарі; виконав бл. 160 ролей; крім того, брав участь у радіовиставах.
Зобр:1шт.
Назва:Шухевич Ірина
-Знайдено: + Іри́на Шухе́вич (уроджена Величко́вська) (1885, Вишнів — 1979, Стемфорд), маляр-портретист й іконописець родом з с. Вишнів на Рогатинщині.
Назва:Щаденко Юхим
-Знайдено: + Щаденко Юхим (1885 — 1951), сов. військовий діяч, ген.-полк. родом з Ростовщини. 1917 — організатор ком. революції на Донбасі. 1919 — 20 чл. Реввоєнрзди Укр. фронту і згодом чл. Реввоенради 1-ої Кінної армії. 1941 — 45 заступник наркома оборони СССР і чл. Військ. ради Півд. та 4-го Укр. фронтів.
Назва:Щеглов Михайло
-Знайдено: + Щеглов Михайло (1885 — 1955), графік і педагог родом з Самари, абсольвент московського Строґановського училища (1905); працював у галузі політичної сатири та книжкової графіки; співробітник багатьох газет і журналів. 1916—55 викладач у мистецьких інститутах і середніх мистецьких школах Томську, Рибінську, Харкова і Симферополя.
Назва:Щедрович Єлисавета
-Знайдено: + Щедрович Єлисавета (замужня Ганкевич, 1885 — 1909), скрипаль-віртуоз і композитор родом з Олександрівська на Катеринославщині; мистецьку освіту здобула в Петербурзькій (у Л. Ауера) і Празькій (в О. Шевчіка) консерваторіях. З 1905 концертувала на Україні і в Росії, Відні і Празі; з 1908 викладач у Муз. Інституті ім. М. Лисенка у Львові.
Назва:Яворський Матвій Іванович
-Знайдено: + Яворський Матвій (15.11.1885 — 3.11.1937), історик, політ. діяч родом з с. Корчмина в Галичині. Вивчав право у Львівському й Віденському університетах, за першої світової війни був старшиною австр. армії, згодом сотником УГА, 1919 лишився в Києві, згодом перайшов до Харкова, де 1920 вступив до КП(б)У і став офіц. історіографом марксистської іст. школи, протеґованої сов. владою. У 1920-их pp. у Харкові Я. деякий час завідував Управлінням Укрнауки, згодом очолював Іст. Відділ Укр. Інституту Марксизму, а деякий час весь Інститут, співпрацював з М. Скрипником. Рівночасно викладав історію України у вузах Харкова. 1929 Я. обрано дійсний член ВУАН. Відтоді він працював у Києві, бувши чл. президії І Відділу (Іст.-філол.) ВУАН, його секретарем і фактичним керівником, бо гол. цього відділу Д. Багалій перебував у Харкові. Але вже 1929 його оскаржено в «націоналістичному ухилі» й усунено з Іст. Відділу Інституту Марксизму, у лютому 1930 виключено з партії й зі складу ВУАН. Незабаром заарештовано і 1931 заслано на Соловецькі о., де він, за офіц. даними, 1937 помер.
Назва:Янів Бронислав
-Знайдено: + Янів Бронислав (1885—1931) - громадський діяч в Галичині, за фахом правник. Організатор міщанства Ярославщини (1903 — 10), дир. страхувального Товариства «Карпатія», гол. Укр. Пед. Товариства «Рідна Школа» (1924 — 26), кооперативи «Укр. Театр» (1922 — 31) і Товариства воєнних могил (з 1927).
Назва:Тимошенко Володимир
-Знайдено: + Тимошенко Володимир (25. 4. 1885 — 15. 8. 1965), визначний укр. економіст (зокрема сіль. господарства), народився у с. ПІпотівці на Чернігівщині, брат Степана Т. і Сергія Т.; дійсний член НТШ й УВАН. По закінченні Інституту Комунікацій та екон. відділу Політехніки в Петербурзі (1911) працював у Мін-ві Шляхів та Хліборобства. 1917 переїхав в Україну і був екон. консультантом укр. урядів та керівником Інституту екон. коньюнктури при УАН; 1919 екон. радник укр. дипломатичної місії на мирову конференцію в Парижі. На еміграції у Відні і (з 1922) у Празі проф. УТА та УВУ. Одержавши стипендію Рокефеллера, Т. поїхав 1926 на студії до США (докторат екон. наук у Корнельському Університеті), де з 1928 й залишився. До 1934 викладав екон. науки в Мічіґанському Університеті, 1934 — 36 був наук. дорадником сіль. господарства у вашингтонському мін-ві. 1936 — 50 — проф. Стемфордського Університету, одночасно працював у його Інституті Харчування. Помер в Мепло Парк (Каліфорнія).
Назва:Трохименко Карпо Дем'янович
-Знайдено: + Карпо́ Дем'я́нович Трохи́менко (1885, Сущани —†1979), маляр, нар. у с. Сущанах на Київщині.
Назва:Троян Корнило
-Знайдено: + Троян Корнило (1885 — 1959), гром.-політ. діяч родом з с. Сидорова Гусятинського пов. (Галичина), адвокат у Ходорові (1924-39). У 1917-20 вів осв. працю серед укр. полонених У Туркестані, куди попав як австрійський полонений; після повернення з полону діяч «Заграви» й УНДО (чл. президії), організатор Бібрківщини й Ходорівщини, 1928-30 — сенатор і 1935-38 посол до поль. сойму; на еміграції в Австрії, Німеччині і (з 1950) у США. Помер у Нью-Йорку.
Назва:Федоровський Олександер
-Знайдено: + Олекса́ндер Федоро́вський (1885 — 1939), геолог і палеонтолог родом з м. Лебедина, проф. Харківського університету. Розвідки і ст. з геології й археології Харківщини, а також сточища р. Дінця.
Назва:Федюк Микола Іванович
-Знайдено: + Федюк Микола (1885 — 1962), маляр-реаліст родом з с. Голубиця на Львівщині; вчився у Краківській і Мюнхенській академіях мистецтв. Портрети, пейзажі та дереворити: «Кипариси», «Каплиця в Львові» (1910), «Автопортрет» (1915) та ін.; автор статей на мистецькі теми.
Назва:Фольборт Георгій Володимирович
-Знайдено: + Фольборт Георгій (1885 — 1960), фізіолог родом з Петербургу, дійсний член АН УРСР (з 1951). Закінчив Петербурзьку Військову Медичну Академію (1909); з 1926 працював на Україні: завідувач кафедри фізіології Харківського Мед. Інституту (з 1940 проф.), з 1946 — проф. Київ. Мед. Інституту і співр. Інституту фізіології ім. О. Богомольця АН УРСР. Гол. праці присвячені проблемам травлення, кровообігу, вищої нервової системи.
Назва:Фрунзе
-Знайдено: + *Фрунзе Михайло Васильовия (1885-1925) — радянський військовий та політичний діяч.
Зобр:2шт.
Назва:Фрунзе Михайло
-Знайдено: + Фрунзе Михайло (21.1(2.2).1885 - 31.10.1925) - радянський військовий і державний діяч.
Зобр:1шт.
Назва:Хамула Михайло
-Знайдено: + Хамула Михайло (1885 — 1969), гал. промисловець родом з Золочівщини; власник фабрики килимів і ткацьких виробів у Глинянах (450 ткацьких верстатів, 500 робітників), мав торг. представництва в м. Европи і в США. Вироби фабрики X. за зразками укр. мистців (С. Борачка, М. Бутовича, В. Дядинюка, П. Холодного та ін.) здобували на виставках золоті й срібні медалі, 1939 фабрику націоналізувала сов. влада, а X. еміґрував на Захід, з 1950 в США де й помер. Видав кн. спогадів «Глиняни, місто моїх килимів» (1969).
Назва:Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"
-Знайдено: + Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (Харківський Політехнічний Інститут ім Леніна) — одна з найбільших високих шкіл України, заснований 1885 як Харківський Технологічний Інститут; 1929 — 30 прибрав теперішню назву, а 1930 був реорганізований на 5 галузевих інститутів. 1949 відновлено Х.П.І. на базі 4 харківських інститутів. В його складі діють 12 фак. (1977): механіко-метал., машинобудів., енергомашинобудів., транспортного машинобудування, електромашинобудування, фізико-техн., інженерно-фіз., електроенергетичний, автоматики і приладобудування, технології неорганічних речовин, технології органічних речовин, хем. машинобудування; 72 катедри та близько 100 лабораторій; бібліотека нараховує понад 1 млн назв; близько 23000 студентів і понад 1 300 викладачів. Філії Х.П.І. у Ворошиловграді (з 1961 самостійний машинобудів. інститут) і Кіровограді (з 1968 інститут с.-г. машинобудування). Видає «Вестник» (з 1952), раніше «Ученые записки», і зб. наук.-техн. праць. Серед видатних учених-професорів були: М. Бекетов, П. Будников, О. Ляпунов, А. Вальтер, Є. Орлов, Ю. Проскура, С. Уразовський й ін.
Зобр:1шт.
[[Зображення: |thumb |150px]]
Назва:Ситенко Михайло Іванович
-Знайдено: + Миха́йло Іва́нович Сите́нко (1885, Рябушки — †1940), хірург-ортопед, травматолог, народився в с. Рябушках нині Сумської області; член-кореспондент АН УРСР (з 1934).
Назва:Сіменович-Сіменс Мирослав
-Знайдено: + Сіменович-Сіменс Мирослав (1885 — 1967), укр. гром. і політ. діяч у США (з 1907) родом з Чернівців; по закінченні мед. студій в університеті Льойолі (1913) деякий час лікар-майор в армії США, 1920 чл. Місії уряду ЗУНР у Лондоні, 1927-40 - гол. отаман гетьманських «Січей» Америки і Канади, 1952-59 очолював гетьманський рух у США; організатор і гол. Укр. Виставочного Комітету Світової Виставки в Чикаго (1933-34), активний діяч, гол. і почесний чл. низки укр. установ у США, серед ін. засновник-фундатор Укр. Архіву-Музею в Чикаго.
Назва:Сказ
-Знайдено: + Сказ — гостре, інфекційне захворювання людини і теплокровних тварин, яке виявляється в ураженні центральної нервової системи. Збудником сказу є фільтрівний вірус. Зараження відбувається через слину хворої на сказ тварини при укусі або ослиненні ушкодженої шкіри. Головним заходом боротьби проти сказу є профілактика (знищення хворих на сказ тварин, профілактичне щеплення). Профілактичну вакцину проти сказу запропонував Луї Пастер (Louis Pasteur) у 1885. З українських авторів першу працю про сказ написав Д. Самойлович. В Україні перші щепленя проти сказу запровадив у 1886 М. Гамалія. Боротьбу зі сказом ведуть так звані пастерівські станції та пункти.
Назва:Славік Ян
-Знайдено: + Ян Славік (Slavik) (* 1885), чес. історик і публіцист, до 1939 дир. Рос. архіву при Чехо-словацькому Міністерстві Закордонних Справ у Празі та Укр. Іст. Кабінету при ньому. У працях, присвячених найновішій історії Росії, зокрема революції 1917 і добі большевізму, прихильно ставився до укр. проблем (серед ін. ст. «Рос. влада та укр. рух перед світовою війною» у ж. «Slovanský Prehled», 1930).
Назва:Соболь Федір Мусійович
-Знайдено: + Соболь Федір (1885 — 1973), хормайстер родом з м. Валок (Харківщина); учився у Харківському Університеті і Музичному училищі. Диригент (з 1920) Держ. Укр. Хору (пізніше ім. Леонтовича) у Харкові; 192431 — керівник муз. сектора при Держ. Видавництві України, перекладач рос. музичних навчальних посібників. На поч. 1930их pp. репресований; в кін. 1930-их pp. працював на Далекому Сході за фахом, з 1954 — на Кубані. Помер у Краснодарі.
Назва:Спаськ-Дальній
-Знайдено: +
| Спаськ-Дальній (Спасск-Дальний) | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Основні дані | ||||
| 44°36′ пн. ш. 132°49′ сх. д. / 44.600° пн. ш. 132.817° сх. д. | ||||
| Країна | Росія | |||
| Регіон | Приморський край | |||
| Засновано | 1885 | |||
| Статус міста | 1917 | |||
| Населення | 51,5 тис. (2003) | |||
| Телефонний код | (7) 42352 | |||
| Поштові індекси | 692230—692245 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
|
| ||||
|
| ||||
-Знайдено: + Поселення на місці міста було засноване переселенцями в 1885 році як село Спаське, потім у 1906 році неподалік була побудована залізнична станція Євгенівка. У 1917 році селу бул присвоений статус міста і нова назва Спаськ. У 1926 до складу міста увійшла територія Євгенівки, у 1929 місто було перейменоване на Спаськ-Дальній.
Назва:Степанківський Володимир
-Знайдено: + Степанківський Володимир (1885 — 1957), гром. і політ. діяч, журналіст родом з сх. Поділля; чл. РУП і УСДРП (у 1904 чл. ЦК), з 1907 на еміграції в Швейцарії, Парижі (1909 співзасновник Укр. Громади) й Лондоні; дописувач до «Ради», «Діла» та органів УСДРП. З 1911 і гол. під час першої світової війни С. розвинув жваву інформаційну діяльність про Україну, заснував у Льозанні Укр. Бюро та видавав тижневик «L'Ukraine» (1915 — 20) і неперіодичне «The Ukraine», а в Берні (у співпраці з Д. Донцовим) «Korrespondenz der Nationalitäten Russlands» (1916 — 17; також франц. і англ. мовами); у 1918 перебував деякий час на Україні, але пізніше знову еміґрував до Льозанни. В сер. 1920-их pp. виїхав до США і відійшов від укр. організованого життя.
Назва:Стефанів Гнат
-Знайдено: + Стефанів Гнат (1885 — 1949), полк. УГА й Армії УНР, родом з с. Топорівців Городенківського пов. (Галичина), сотник австро-угор. армії.
Назва:Стінопис
-Знайдено: + У 18 ст. в стилі класицизму були оздоблені численні палаци Розумовських (Київ, Козелець, Покорщина, Яготин, Глухів, Почеп); у 19 ст. палац П. Завадовського в Ляличах. На початку 19 ст. в церкві над стінописом працювали ще Л. Долинський і В. Боровиковський, проте реалізм не сприяв розвиткові декоративного мистецтва і переважав шаблон: шпалери, мальовані на папері або полотні (так звані колтрини). Чималим досягненням уважався розпис у збудованому в псевдовізантійському стилі Володимирському соборі в Києві (1885–1896; С. Костенко, В. Замирайло, М. Пимоненко та інші під керівництвом В. Васнєцова). З російських митців цікаві розписи залишив ще М. Врубель (Кирилівська церква в Києві).
Назва:Тагаїв Михайло
-Знайдено: + Тагаїв Михайло (*1885 — †1972) — драматичний актор і співак, родом з Харкова. На сцені з 1905 в трупі М. Кропивницького, згодом у Д. Гайдамаки, у харківських театрах — Нар. і Червонозав. та в Подільській Держ. Драмі. На еміграції в Німеччині, з 1951 — в Канаді. Кращі ролі: Іван («Дай серцю волю …» М. Кропивницького), Копистка («97» М. Куліша); Печений («Республіка на колесах» Я. Мамонтова), Дзюба («Фея гіркого мигдалю» І. Кочерги). Т. співав також в операх та оперетах. Помер у Торонто.
Назва:Таїров Олександр Якович
-Знайдено: + Олекса́ндр Я́кович Таї́ров (справжнє прізвище Корнбліт) (*1885, Рівне — †1950), відомий рос. режисер, народився у м. Рівному. Сценічну діяльність почав 1905 актором у трупі М. Бородая в Києві, режисерську — 1908 в пересувному театрі П. Гайдебурова; 1914 — 50 — засновник і керівник Моск. Камерного театру.
Назва:Татомир Юліян
-Знайдено: + Татомир Юліян (1885 — 1946), гром.політ. діяч (зокрема в осв. і кооп. ділянках) на Самбірщині, гр.-кат. свящ., родом з Старосамбірщини; 1928 — 30 сенатор (від УНДО) поль. парламенту, 1939 — 41 гол. Укр. Допомогового Комітету в Перемишлі; з 1944 на еміграції, помер у Зальцбурзі (Австрія).
Назва:Терлецький Маркіян
-Знайдено: + Терлецький Маркіян (1885 — 1963), пед. і громадський діяч, історик, брат Омеляна. 1908 — 18 учитель Перемиської гімназії, 1919 — 26 — на еміграції в Чехо-Словаччяні, 1923 — 26 проф. стародавньої історії в Укр. Високому Пед. Інституті у Празі; пізніше, по поверненні до Галичини, працював у «Рідній Школі» як дир. (в Яворові й Станиславові), учитель у Чорткові й інспектор сер. шкіл (1934 — 39) та ред. (1936 — 39) ж. «Рідна Школа». 1940 — 44 дир. укр. гімназії в Ярославі, одночасно (1941 — 44) гол. Укр. Допомогового Комітету. На еміграції в Німеччині і (з 1949) у США. Т. автор популярної короткої історії України та іст. нарисів. Помер у Чикаго.
Назва:Псаломщик
-Знайдено: + Псаломщик, офіц. російська назва (від 1885) дяка Православної Церкви в Росії. В українській мові цей термін не прищепився і не вживався в Українських Православних церквах за кордоном. Перед відокремленням Церкви від держави в Росії псаломщики звичайно вели метричні книги.
Назва:Ржепецька Олена
-Знайдено: + Ржепецька Олена, уроджена Покровська (1885 — 1948), письм. родом з Житомира. Її оп. друкувалися під псевд. Нічий у «ЛНВ» («Вічна весняна казка», «Скарга», «Останній день Білецького» й ін.) й у львівському календарі «Дніпро» (1934; «На берегах Гориня»); зб. оп. «Вічне полум'я» (1936). Померла у Львові.
Назва:Розенбаум Соломок
-Знайдено: + Розенбаум Соломок (1885 — 1941), маляр, народився в Полтаві, учився з Одеському Художньому Училищі і Петербурзькій Академії Мистецтв; чл. АХЧУ. «Околиці Полтави» (1926), «На Дніпрельстані» (1928), «Зимовий день», «Лісова поляна», «Над Дніпром», «Зима», «Осика» (1936) та ін.
Назва:Саєвич Микола
-Знайдено: + Саєвич Микола (1885 — 1944), інж.-лісівник, гром. і військовий діяч, з 1914 при УСС поручник, сотник Укр. Гал. Армії; 1916 — 18 очолював Комісаріат УСС у Володимирі Волинському, широко розгорнувши культ.-осв. діяльність, 1918 — 19 пов. комісар у Косові на Гуцульщині, пізніше командир Вартового Куреня в Кам'янці Подільському; діяч УВО. 1924 — 29 приват-доц. Укр. Госп. Академії в Подєбрадах. Праці з лісової ентомології на Закарпатті, укр. лісівницької термінології тощо. Видатний лісівник-практик, м. ін. у ділянці лісоохорони.
Назва:Сажин Михайло
-Знайдено: + Сажин Михайло († 1885), рос. маляр і графік. Навчався в Петербурзькій Академії Мистецтв (1834-40), з 1855 її акад. У 1840-их pp. перебував в Україні, гол. у Києві, де зустрічався й працював з Шевченком, з яким приятелював ще з академії. Виконав акварелею і сепією низку краєвидів і архітектурних споруд Києва, які С. Ляуфер використав в альбомі «Виды Києва» (1846). Кращі твори: «Руїни Золотих Воріт у Києві», «Краєвид з Подолу», «Рибальські халупи на березі Дніпра», «Видубецький монастир», «Щекавиця — місце поховання кн. Олега», «Андріївський собор у Києві»; олійні картини «Внутр. вигляд київ. Софійського собору», «Біля переправи через Дніпро» (1846) та ін. (Вони здебільша зберігаються в Київ. Музеї Укр. Мистецтва).
Назва:Свідзинський Володимир
-Знайдено: + Свідзінський Володимир (1885, Маянів — †1941), поет-символіст, майстер мініятюрної ліричної форми, перекладач.
Назва:Свобода Йосиф
-Знайдено: + Свобода Йосиф († бл. 1885), графік і маляр, чех з походження. З 1838 жив у Львові й працював у літографічних закладах. Численні літографовані портрети, іст. сцени, почасти з укр. тематикою («Козаки з Чигирина в Істамбулі», «Сава Чалий — Козак з Запоріжжя», «Настя Лісовська, дружина Сулеймана II»), пейзажі, ілюстрації до кн. і журн., виконані у традиціях академізму.
Назва:Складковський Феліціян Славой
-Знайдено: + Складковський Феліціян Славой (1885-1962) - польський політичний та державний діяч, генерал дивізії, за освітою лікар, близький співр. Ю. Пілсудського.
Назва:Челебіджіхан Номан
-Знайдено: + Нома́н Челебіджіха́н (крим. Noman Çelebicihan) (1885 — †23.2.1918) - визначний кримськотатарський політичний і державний діяч. Відомий також як Челебі Челебієв, бо саме так його ім’я було записано в офіційних російських документах.
Зобр:1шт.
Назва:Гольдельман Соломон
-Знайдено: + Гольдельман Соломон Ізраїлевич (Шалом; 1885, м. Сороки, Бессарабія (тепер Молдавія) - 03.01.1974, Єрусалим) - визначний діяч української єврейської громади, вчений-економіст. З 1905 р. член єврейської партії Поалей-Ціон. За ініціативою Гольдельмана Поалей-Ціон першою з неукраїнських партій визнала Центральну Раду. В 1917-1918 входив до складу Української Центральної Ради від Поалей-Ціон. Був головним редактором одеської газети мовою їдиш «Ундзер лебн» («Наше життя»), речника Поалей-Ціон.
Назва:Куліш Юхим Костянтинович
-Знайдено: + Юхим Костянтинович Куліш ([початок ХІХ ст. - [1885]]-86?
-Знайдено: + Народився на початку ХІХ ст. у с. Костянтинівці Краснокутського повіту Харківської губернії. За свідченням студента-медика Є. Криста, разом з Ільком Токарем Юхим Куліш перейняв “школу” одного знаного слобідського панотця (очевидно, Хведора Вовка). У Юхима Куліша навчалися Іван Нетеса та Остап Бутенко. За “батьківське поводження”, учні глибоко поважали свого панотця. Помер Ю. Куліш близько 1885-86 рр. ХІХ ст. У репертуарі – думи “Про Олексія Поповича”, “Козак Голота”, “Про Удову”, “Про брата і сестру”.
Назва:Бойчук Іван Михайлович
-Знайдено: + Бойчук Іван (John Boyd) - (1885 - [[?
Назва:Лікома
-Знайдено: + Визначною пам’яткою острова є кафедральний собор, побудований англіканськими місіонерами в 1911 році. Англіканська місія на острові була влаштована в 1885 році.
Зобр:1шт.
Назва:Карен Хорні
-Знайдено: + Карен Хорні (1885-1952) яскрава представниця неофрейдизму, автор власної оригінальної теорії особистості, одна з ключових постатей у області жіночої психології.
Назва:Домонтович Михайло
-Знайдено: + Миxа́йлo (Микола) Васи́льович Дoмoнтóвич (Справжнє прізвище Злобінцев). (1885—1933?
Зобр:1шт.
Назва:Гамалія Олександер
-Знайдено: + Oлeкса́ндeр Гамалíя — (1885—1921) (справжнe прізвище - Лeвi/Лeвiн) Сoліст-бандурист з Xаркoва. В 1912 р. працював урядoвцeм в Xаркiвськoму Унiвeрситeтi. Пeрeїxав в Київ дe розстріляний був Більшовиками у 1921 р. Записав на платівці пiснi дoрeвoлюції - «Oй лiта oрeл», «Попадя», «Та oрав мужик, «У сусіда», «З вeсвни в ліжку», «Витрибeньки» пeрeвиданi тиражем 5000 в 1931 р.
Зобр:1шт.
Назва:Хмарочоси
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: +
Першим сучасним хмарочосом вважається Будинок домашнього страхування, який було споруджено у 1885 у Чикаго. В нього було 10 поверхів, висотою у 42 метри. Незважаючи на не дуже вражаючі характеристики, за конструкцією це був перший сучасний хмарочос, збудований за допомогою сталевого каркаса. Це у свою чергу звільнило від напруги стіни, завдяки чому вони були унікально тонкими. Будинок був зруйнований в 1931 році.
Зобр:29шт.
Назва:Тайра
-Знайдено: + Представник Камму Тайра, Тайра но Кійоморі, став першим самурайським диктатором країни. Саме від нього бере початок японська традиція, за якою головними управителями держави ставали винятково професійні військові. Проте диктатура Кійоморі не витримала випробування часом. Вона була знищена за два покоління у результаті війни з самурайським родом Мінамото у 1180-1885 роках.
Зобр:2шт.
Назва:Безсонов Сергій Васильович
-Знайдено: + Сергі́й Васи́льович Безсо́нов (1885 — †1955) — професор, доктор архітектури з 1936 р., член-кореспондент Академії архітектури СРСР з 1944 р., дійсний член Академії архітектури УРСР з 1945 р., директор Інституту теорії та історії архітектури в Києві з 1945 по 1947 рр., завідувач кафедри Московського архітектурного інституту з 1932 по 1955 рр.
Назва:Рибчинська Зінаїда Сергіївна
-Знайдено: + Зінаї́да Сергі́ївна Рибчи́нська (1885, Кам’янець-Подільський — 1964, Москва) — українська драматична актриса і співачка (мецо-сопрано).
Назва:Барвінський Віктор Олександрович
-Знайдено: + Ві́ктор Олекса́ндрович Барві́нський (1885—†1940, Чугуїв) — український радянський історик-архівіст.
Назва:Кучер Володимир
-Знайдено: + Володи́мир Ку́чер (1885, Тлусте —†1970) — вчений, фізик, педагог.
Назва:Бібліотека для молодіжи
-Знайдено: + Видавався у Чернівцях (1885—1914) як орган товариства «Руська бесіда»; після 1895 виходив неперіодично, окремими випусками.
Назва:Бемер Федір Васильович
-Знайдено: + Фе́дір Васи́льович Бе́мер (2-а пол. 1820-х— †1885) — український педагог.
Назва:Паливода Іван Симонович
-Знайдено: + Паливода, Іван Симонович. Нар. 1885 у Києві, п. 1985 в Сомерсет, штат Нью-Джерсі, США. Похований на укрїнському православному цвинтарі в Бавнд Бруку, штат Нью-Джерсі.
Назва:Меланезія
Підзаголовок:==
Знайдено: + Острови Соломона. Столиця — Хоніара (на о. Гвадалканал, 30,5 тис. чол., 1985). Протяжність − 1550 км. Площа — 29,8 тис. кв.км. Вища точка — г. Попомансо (2331 м). Населення — 286 тис. чол. (1985). Офіційна мова — англійська, вживається піджін і місцеві мови. Свята — 7 липня — День незалежності. Острови заселені вихідцями з Нової Гвінеї. Еспорт: копра, риба, деревина, какао-боби, пальмове масло. Острови відкрив в 1568 р. Менданья де Нейра, північну частину — в 1768 р. відкрив Луї Антуан де Бугенвіль. З 1885 р. острова недовго знаходилися під управлінням Німеччини, в 1893 островами оволоділа Велика Британія, окрім островів Бугенвіль і Бук. Ці острови після другої світової війни відішли до Австралії. У 1978 р. Соломонові о-ви отримують незалежність.
Зобр:1шт.
100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед -----
Роки, згадані у Вікіпедії