Користувач:Diana Ozhereleva/Містичний реалізм М.Булгакова та барокова химерна проза В.Шевчука
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (9 грудня 2019) |
Магічний реалізм — художній метод, у якому магічні елементи включені в реалістичну картину світу. У сучасному значенні цей термін скоріше описовий, ніж точний і використовується як умовна назва модерністської течії переважно в літературі Латинської Америки.
Химерна проза (англ. fantastic) — піджанр прози, у якому розповідається про неймовірні події, де реальне поєднується з фантастичним, умовним; засоби іронії, гротеску, театральності — з елементами фольклорної та міфологічної поетики.
«Містичний реалізм», «химерна» барокова проза — терміни «багатозначні», «дуже умовні». Але вже на перший погляд помітно, що між цими двома літературними феноменами є дещо спільне. Опозиційність до соцреалізму змусила письменників шукати нові засоби для вираження своїх ідей, і такі засоби були віднайдені — містичний реалізм (одні називають його містичним, інші ‒ магічним), який у російській літературі мав уже свої традиції, і химерна проза, що має суто українське походження, та бароковість В. Шевчука, більшість творів якого утворюють орієнтальний світ «країни бароко», опозиційний до дійсності. Поява барокових рис у творчості письменника також пов'язана з особливістю його світобачення.
Валерій Шевчук[ред. | ред. код]
Перебуваючи в середовищі соцреалістичної реальності, страждаючи від тоталітарної системи, яка не визнає його творчості, не стає на шлях боротьби, а занурюється у творчу діяльність. На думку дослідників А.Горнятко-Шумилович, М.Павлишина, Т.Блєдних, творчість Валерія Шевчука належить до химерної прози. Проте такі ознаки цієї творчої системи як гумор, комічність, стилізація фольклорних жанрів, лірико-гумористична нарація, настанова на розважальність у романі «На полі смиренному» відсутні, а іронія, бурлеск, фантастика функціонують як елементи необарокового стилю. І.Приліпко відмічає, що «письменник вибудовує у своїх творах своєрідний умовний художній простір, у якому співіснують раціональне та ірраціональне, міфічне, сновидне і конкретно-історичне». О.Солецький побачив бароковість внутрішньої організації текстів Валерія Шевчука.
Михайло Булгаков[ред. | ред. код]
Уважається одним із найяскравіших представників «містичного реалізму». Та й сам М.Булгаков визнає себе містичним письменником. Приналежність прози М.Булгакова до містичного реалізму, який має велику традицію європейського та світового письменства (Й. В. Гете, Е.-Т.-А.Гофман, М. Гоголь, Ф. Достоєвський), засвідчує органічне поєднання в ньому реального та фантастичного, побутового та міфологічного, дійсного та уявного, таємничого. Російська дослідниця А.Злочевська стверджує, що Булгаков у «Майстрі і Маргариті» створив багатовимірну модель, яку організовує число «три»: розповідь розвивається на трьох рівнях реальності ‒ земної, містичної і художньої".
Отже, роман «Майстер і Маргарита» називають містичним. Таємничі зв'язки М.Булгакова із «закуліссям» буття виходять за межі сучасності й ведуть у вічність, бо містика, на думку С.Тимченко, це «переживання надприродного, божественного, досвід внутрішнього одкровення людини». Творець «Майстра й Маргарити» реалізував саме містичний потенціал сатири.
Спільні риси творчості[ред. | ред. код]
Для обох митців характерне моделювання уніфікованої реальності, де модель виявляє здатність до узагальнення, абстрагування, глобалізації висновків. Тому твори ці стають своєрідною езоповою мовою сучасності. В обох випадках, урешті, письменники, зосереджуючи увагу на непрямому відображенні дійсності, пробують відкрити правду, відчуваючи потребу зберегти й захистити найвищі людські цінності, які в будь-який момент можуть опинитися під загрозою в умовах існування тоталітарної системи.
Водночас, аналізуючи містичний роман М.Булгакова, як і український «химерний» роман В.Шевчука, що виник на основі національного бароко, можна з певним припущенням говорити про наявність паралелей та опосередкованого зв'язку між цими двома ідеологічно близькими творами, які з'явилися як заперечення традицій соціалістичного реалізму.
Джерела[ред. | ред. код]
- Усе для школи. Українська література. Валерій Шевчук. 11 клас. / Автор-упорядник Н.Федоряк – К.: «АртЕк», 2001. — 62 с.
- Павлишин М. Міфологічне, релігійне та філософське у прозі Валерія Шевчука // Канон та іконостас: Літературно-критичні статті. — К.: Час, 1997. — С. 143—156.
- Горнятко-Шумилович А. Й. Інтелектуалізм прози Валерія Шевчука: автореф. дис. к. філол. н. Українська література / А. Й. Горнятко-Шумилович. — Львів, 1999. — 20 с.
- Солецький О. Барокова емблема як компонент внутрішньої організації текстів Валерія Шевчука / О. М. Солецький // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — № 12. — Житомир, 2004. — С. 118—125.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Diana Ozhereleva/Містичний реалізм М.Булгакова та барокова химерна проза В.Шевчука(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|