Користувач:Georgij.oliynyk/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Точицький Микола Станіславович
Точицький Микола Станіславович
Точицький Микола Станіславович
Представник України при ЄС
Нині на посаді
На посаді з 2016
Попередник Єлісєєв Костянтин Петрович
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Бельгія
Нині на посаді
На посаді з 2016
Попередник Долгов Ігор Олексійович
Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великому Герцогстві Люксембург (за сумісництвом)
Нині на посаді
На посаді з 2017
Попередник Долгов Ігор Олексійович
Постійний Представник України при Раді Європи
2010 — 2016
Попередник Перелигін Євген Юрійович
Наступник Кулеба Дмитро Іванович

Національність українець
У шлюбі з Точицька Тамара Григорівна
Професія дипломат
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Почесна грамота Верховної Ради України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України


Микола Станіславович Точицький (нар. 22 вересня 1967) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 22 вересня 1967 року на Вінничині.

Закінчив Уладівську середню школу (село Уладівське).

1985 - 1987 рр. - служба в армії.

Освіта[ред. | ред. код]

1993 рік – Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, перекладач французької та англійської мов;

1995 рік – Інститут міжнародних відносин Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, юрист-міжнародник, дипломна робота «Легітимність застосування ядерної зброї»;

1999 рік – Женевський центр політики безпеки[en].

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

1993 - 1995 рр. – аташе, третій секретар Управління контролю над озброєннями та роззброєння МЗС України;

Діяльність

  • багатостороннє роззброєння;
  • заборона хімічної та біологічної зброї.

1995 - 1998 рр. – третій, другий секретар Посольства України в Королівстві Бельгія (за сумісництвом Бенілюксу, ОЗХЗ, НАТО, ЄС, Західноєвропейський союз) ;

Діяльність

  • співпраця України з НАТО в рамках Програми Партнерство заради миру;
  • залученість до розробки Меморандуму про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру між МНС України та НАТО;
  • співпраця України з Організацією із заборони хімічної та біологічної зброї (ОЗХЗ).

1998 - 1999 рр. – перший секретар відділу ядерного роззброєння та обмеження стратегічних озброєнь Управління контролю на озброєннями та науково-технічного співробітництва МЗС України;

Діяльність

  • Навчання у Женевському центрі політики безпеки.

1999 - 2000 рр. – перший секретар відділу ОБСЄ та Ради Європи Управління європейської інтеграції МЗС України.

2000 - 2001 рр. – радник відділу НАТО та європейської безпеки у Департаменті з питань політики та безпеки МЗС України.

Діяльність

  • Євроатлантична безпека;
  • програми співпраці з НАТО;

2001 - 2003 рр. – радник Постійного Представництва України при Раді Європи (Страсбург);

Діяльність


2003 - 2004 рр. – перший заступник, директор Кабінету Міністра закордонних справ України.

2004 - 2005 рр. – начальник Управління консульської служби МЗС України.

2005 - 2008 року — Генеральний консул України в Сан-Франциско. (США.).

2008 - 2010 рр. – перший заступник, керівник Головної служби з питань міжнародного співробітництва Секретаріату Президента України.

Діяльність

  • Брав участь у перемовинах по звільненню судна Дельвіна з полону піратів[1]

2010[2]- 2016[3] рр.Постійний Представник України при Раді Європи;


Діяльність

2016 р.[7] – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Бельгія;


Діяльність

  • Разом з дружиною, Тамарою Точицькою, створює великі проєкти культурної дипломатії[8]
  • протягом 2016-2021 років, Королівство Бельгія підтримувало територіальну цілісність та суверенітет України, слідувало політиці невизнання незаконної анексії та засуджувало тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь Російською Федерацією.[9]
  • Бельгія послідовно є співавтором та підтримує українські ініціативи в рамках ООН та інших міжнародних організацій.[9]
  • Бельгія забезпечує щорічне лікування та реабілітацію українських військових, поранених в ході ООС, що проводиться військовим шпиталем ім. Королеви Астрід.[10]
  • 18 грудня 2018 року підписано Імплементаційний протокол між Україною та країнами Бенілюкс про реадмісію осіб.[11][12]
  • 10 лютого 2021 року підписано Угоду між Україною та Королівством Бельгія про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ.1[джерело?].

2016 р.[13] – Представник України при ЄС та Європейському Співтоваристві з атомної енергії за сумісництвом;



Діяльність

2017 р. – Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великому Герцогстві Люксембург за сумісництвом.[15]

Діяльність

  • Велике Герцогство Люксембург залишається одним із найбільших прямих інвесторів в Українську економіку.1[джерело?].
  • укладено Протокол про внесення змін до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування.[16]
  • загальний обсяг допомоги від Великого Герцогства Люксембург, адресованої також по лінії міжнародних гуманітарних організацій МКЧХ і ПРООН, склав понад 43 млн долл. США.1[джерело?].

Робота Посла Миколи Точицького в Європейських інституціях[ред. | ред. код]

Рада Європи[ред. | ред. код]

З початком у лютому 2014 року російської збройної агресії проти України та окупації автономної Республіки Крим та міста Севастополь Російською Федерацією [17] та частин Донецької та Луганської областей України, працював над ухваленням низки рішень Комітету Міністрів Ради Європи щодо ситуації в Україні. За час каденції Миколи Точицького ухвалено загалом дев’ять [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] рішень цього керівного органу Ради Європи, у яких підтверджувалась відданість територіальній цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів, засуджувалась незаконна анексія Криму, зафіксований заклик до Російської Федерації вивести всі війська з України та утриматись від подальшого військового втручання, включно з постачанням військової техніки тощо.

В цей період з 2014 по 2016 рік, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила сім резолюцій [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] та дві рекомендації [34] [35] , присвячені різним аспектам російської агресії проти України та її наслідкам. Ухвалена Резолюція 1990 (2014) «Оскарження по суті раніше затверджених повноважень делегації РФ»[36], якою делегація Росії в ПАРЄ була позбавлена більшості прав, включно із правом голосу. Таким чином до Росії було застосовано перші політичні санкції, які згодом стануть частиною санкційного режиму країн демократичного табору у відповідь на російську агресію в Україні. У січні 2015 року це рішення було підтверджене Резолюцією 2034 (2015) «Оскарження по суті незатверджених повноважень делегації РФ»[30].

На рівні Конгресу місцевих та регіональних влад РЄ в цей період було ухвалено дві декларації, які окреслили позицію цієї інституції Ради Європи щодо подій в Україні та агресії Росії. У цих документах Конгрес відкинув легітимність псевдореферендуму щодо статусу АР Крим та м. Севастополь[37] та засудив російську військову інтервенцію на сході України[38].

Юридично класифікував окупацію АР Крим та м. Севастополя висновок [39] Європейської комісії „За демократію через право” (Венеційська комісія), ухвалений у березні 2014 року. Документ визнав неконституційність рішення Верховної Ради АРК про проведення 16 березня 2014 року псевдореферендуму. Також Венеціанська комісія визнала проект Федерального конституційного Закону Російської Федерації „Про внесення змін до Федерального конституційного закону про порядок прийому в Російську Федерацію і створення нового суб'єкта Російської Федерації у її складі” несумісним з міжнародним правом.


Європейський Союз[ред. | ред. код]

За 2014-2021 роки партнерство між Україною та ЄС зміцнилося. Євросоюз визнає незалежність, територіальну цілісність та суверенітет України. ЄС підтримує Україну у забезпеченні стабільного і демократичного майбутнього для своїх громадян та зусилля з реформування країни. Починаючи з 2014 року, ЄС та фінансові інституції залучили понад 15 мільярдів євро у формі грантів і позик задля підтримки процесу реформ.[40]

  • 1 вересня 2017 року набрала чинності Угода про асоціацію Україна-ЄС (політичну частину Угоди було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину – 27 червня 2014 року).


  • ЄС – став найбільшим торговельним партнером України, значно розширилися об’єми, структура та географія торгівлі України з державами-членами Євросоюзу.[41]
  • Значно розширилася участь України у програмах ЄС – Україна долучилася до програм Євратом, Креативна Європа, COSME, для українців виділено окреме фінансування в рамках програми ERASMUS.
  • Україна приєдналася до Європейського зеленого курсу.
  • Розблоковано підписання Угоди про Спільний авіаційний простір.
  • Започатковано Стратегічне енергетичне партнерство між Україною та ЄС, успіх тристоронніх газових перемовин Україна-ЄС-Росія щодо транзиту газу газогонами України уможливив укладення у грудні 2019 року контракту на транзит російського газу до Європейського Союзу.[42]
  • Європейська Рада у рішенні від 20 березня 2014 року рішуче засудила незаконну анексію Криму та Севастополя, здійснену Російською Федерацією [43]. Результатом політики ЄС щодо невизнання дій Росії в Криму, стало запровадження та системне продовження персональних та секторальних санкцій, запроваджених проти країни-окупанта.
  • З 2016 року проводиться робота задля підготовки та проведення щорічних консультацій Україна – ЄС з питань правових наслідків окупації Криму. Формується позиція ЄС щодо Кримської платформи – нової ініціативи України, покликаної сприяти звільненню українського півострова.
  • Організовано візит очільників Євросоюзу до лінії розмежування з тимчасово окупованим Кримом. У жовтні 2019 року відбувся візит до лінії розмежування заступника Генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності – політичного директора Жана-Крістофа Бельяра.[44].
  • На 22-ому Саміті Україна – ЄС (6 жовтня 2020 року)[45] вперше було зафіксовано низку амбітних ініціатив, зокрема започаткування консультацій у 2021 році з оцінки виконання Угоди про асоціацію, місії з попереднього оцінювання готовності України до укладення угоди АСАА т.зв. «промисловий безвіз», а також підтверджено обопільну готовність сторін рухатися у напрямку наближення України до Європейського Зеленого Курсу та інтеграції в Єдиний цифровий ринок. 7-ме засідання Ради асоціації Україна – ЄС (11 лютого 2021 року) сприяло подальшій практичній реалізації згаданих домовленостей.[46]
  • У декларації 22-го Саміту Україна-ЄС у жовтні 2020 року зафіксовано рішення про започаткування кібердіалогів Україна-ЄС. Україна стала сьомою країною-не членом ЄС, яка матиме такий формат співпраці з Євросоюзом.
  • 5 листопада 2020 року Рада ЄС прийняла рішення щодо визначення загальних умов, за яких країни, що не входять до Європейського Союзу – у тому числі й Україна, можуть взяти участь в окремих проектах PESCO.[47]







Ми йдемо європейським шляхом. Україна має таке право, і робить це за власним бажанням. Ми не маємо будь-яких інших варіантів, тому що вже заплатили за це величезну ціну. Окупований Крим, 13 тисяч українців, які були вбиті на Сході… Ми не маємо жодного морального права, жодної можливості йти в іншому напрямку. Ми будемо продовжувати втілювати те, за що люди стояли під час Помаранчевої революції та під час Майдану. Але й у Євросоюзу також немає права на помилку

— Микола Точицький, Укрінформ[48]

Такі заходи не дають нам забути, що на теренах України триває війна, незаконна окупація Криму й частини Донбасу. І ми через пам'ять маємо зробити все, щоб у майбутньому не повторювалися ці трагедії. Одне зло ми подолали в 45-му році, але інше зло продовжує існувати на схід від наших кордонів. Природа в них одна – тоталітарні режими. Надалі, якщо Європа закриватиме очі на такі події, нам ще довго доведеться покладати квіти до пам’ятників, і не лише в Україні

— Микола Точицький після завершення церемонії вшанування пам’яті радянських воїнів та бійців бельгійського Руху спротиву, Укрінформ[49]

Культурна дипломатія[ред. | ред. код]

Період 2010-2016 роки Рада Європи (Страсбург, Франція)[ред. | ред. код]

У 2011 році відбувалось перше в історії незалежної України Головування в комітеті Міністрів Ради Європи. Микола Точицький на той час працював представником України у Раді Європи.

В цей період у Страсбурзі відбулися виставки українських митців Юрія Нагулка, Віктора Севастьянова, Зої Скоропаденко архітектора Олега Свістуна, фото виставка традиційних українських костюмів та дефіле дизайнерського вишитого національного одягу.

Музична програма включала концерти української співачки Соломії (Олена Карпенко) та камерного оркестру "Академія" Львівської Національної музичної академії імені Миколи Лисенка під керівництвом українського композитора Мирослава Скорика.

В цей період, спільно з асоціацією міжкультурного українсько-французького діалогу, у штаб квартирі Ради Європи, було започатковано український кіноклуб та проводились творчі вечори з сучасними українськими письменниками, зокрема, Оксаною Забужко, Юрієм Андруховичем, Марією Матіос, Андрієм Курковим, Антоном Кушніром, Любком Дерешем, а також з кінорежисерами Ахтемом Сеітаблаєвим, Олегом Чорним, Юрієм Луговим.

В ці ж роки у Раді Європи відбувались тижні українських регіонів:

Під час цих тижнів проводились виставки, музичні перформанси, дегустації української національної та регіональної кухонь.

З початком російської агресії проти України у лютому 2014 року, акцент культурних проектів української дипломатії у Страсбурзі було змінено в бік гуманітарної складової – спільно з українською громадою проводились благодійні ярмарки для підтримки поранених українських військових та цивільних, кіно-, літературно- та художні заходи спрямовувались на підтримку українських політв’язнів в РФ та окупованому Криму, або ж привертали увагу до гострих питань пов’язаних з агресією.

Період 2016-2021 роки: Королівство Бельгія та Велике Герцогство Люксембург[ред. | ред. код]

За час служби Миколи Точицького у якості Посла у Бельгії та Люксембурзі зросла культурна присутність України у мистецькому полі Бенілюксу: живописі, музиці, театрі, кіно, а також літературі. Охоплено всі регіони країн та найбільші міста – Брюссель, Люксембург, Антверпен, Гент, Брюгге, Арлон, Льєж, Генк тощо22[джерело?].

Знакові події цього періоду – щорічний фестиваль «Українська Весна»[50], бельгійський кінофестиваль "Бріджес Схід-Захід"[51], люксембурзький кінофестиваль «CinEast»[52], участь української команди у щорічному фестивалі «EatBrussels»[53], виставки українських художників Івана Марчука, Миколи Теліженка, Романа Мініна, Микити Кадана, Алевтини Кахідзе, Едуарда Бєльського, Олександра Кудрявченка[54], Богдана Голояда, Сергія Святченка, Ігоря Мусіна[55], Оксани Левченя, Світлани Лебіги, Надії Сеничак[56] та інших.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Заслужений юрист України; Почесна відзнака Міністерства закордонних справ України І-го ступеню;
  • Грамота Верховної Ради України;
  • Почесна Грамота Кабінету міністрів України;
  • Нагрудний знак «Правосуддя І Справедливість»;
  • Медаль «За Заслуги» - Національна гвардія Каліфорнії;
  • «Почесна медаль Каліфорнії» - Національна гвардія Каліфорнії;
  • Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III-го ступеня – Українська православна церква;
  • Відзнака МВС України «Закон і честь»;
  • Відзнака МВС України «За міжнародне співробітництво у правоохоронній діяльності»

Наукові статті[ред. | ред. код]

  • «Європейський правовий простір: сучасні функціональні та інституційні проблеми» - видання «Право України» 2012 р., №3-4;[57]
  • «Реформа Європейського суду з прав людини та внесок українського головування в Комітеті міністрів Ради Європи в процес реформування Європейського суду з прав людини» - видання «Європейське право» №1/2012;[58]
  • «Міжнародне співтовариство про кримський референдум 2014 року: від висновку Венеційської комісії до Консультативного висновку Міжнародного суду ООН» - Україна в історії Європи XIX – початку XXI ст.: історичні нариси. Монографія. За ред. чл.-кор. НАН України С.В. Віднянський. Київ: Інститут історії України НАН України, 2020.814с.[59]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Тамара Точицька. Мають двох синів.

Дипломатичні ранги[ред. | ред. код]

12 жовтня 2004 року – Присвоєння дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу[60]

23 серпня 2007 року — Присвоєння М. Точицькому дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу [61]

24 квітня 2009 року — Присвоєння М. Точицькому дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла [62]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Украинские моряки с "Дельвины", почти 1,5 месяца пробывшие в пиратском плену, вернулись на родину
  2. Про призначення М. Точицького Постійним представником України при Раді Європи
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 34/2016 Про звільнення М.Точицького з посади Постійного представника України при Раді Європи
  4. РОЗПОЧАЛОСЯ ГОЛОВУВАННЯ УКРАЇНИ У КОМІТЕТІ МІНІСТРІВ РЄ З ПИТАНЬ НАГЛЯДУ ЗА ВИКОНАННЯМ РІШЕНЬ ЄСПЛ
  5. Реформа Європейського суду з прав людини. М.Точицький
  6. Про уповноваження М. Точицького на підписання Європейської конвенції про захист домашніх тварин
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 35/2016 Про призначення М.Точицького Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Бельгія
  8. Досвід культурної дипломатії в реальності або Як зробити присутність
  9. а б Українсько-бельгійські відносини: співпраця в ім’я побудови нової Європи
  10. Бельгія вперше прийме на лікування українських воїнів
  11. 26-27 травня 2016 року у Брюсселі відбулися українсько-бельгійські консультації з міграційних питань
  12. В рамках офіційного візиту Прем’єр-міністра України до Бельгії, 17 грудня ц.р. у Брюсселі Голова Державна Міграційна Служба України М.Соколюк підписав Імплементаційний протокол між Україною та державами Бенілюксу
  13. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 36/2016 Про призначення М.Точицького Представником України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії
  14. Про затвердження плану заходів з підготовки до запровадження спільного авіаційного простору України з Європейським Союзом і його державами-членами
  15. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 473/2016 Про призначення М.Точицького Надзвичайним і Повноважним Послом України у Великому Герцогстві Люксембург
  16. Протокол між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал, вчиненої у м. Київ 6 вересня 1997 року
  17. Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», від 18 січня 2018 року№ 2268-VIII
  18. Рішення Комітету міністрів РЄ «Ситуація в Україні» від 27/02/2014
  19. Рішення Комітету міністрів РЄ «Ситуація в Україні» від 14/03/2014
  20. Рішення Комітету міністрів РЄ «Ситуація в Україні» від 20/03/2014
  21. Рішення Комітету міністрів РЄ «Ситуація в Україні» від 03/04/2014
  22. Рішення Комітету міністрів РЄ «Ситуація в Україні» від 16/04/2014
  23. Рішення Комітету міністрів РЄ «Ситуація в Україні» від 19/09/2014
  24. Рішення Комітету міністрів РЄ «Ситуація в Україні» від 24/10/2014
  25. Рішення Комітету міністрів РЄ «Утримання Н. Савченко» від 05/03/2015
  26. Рішення Комітету міністрів РЄ «Ситуація в Україні» від 15/04/2015
  27. Резолюція ПАРЄ 1988 (2014) «Нещодавні події в Україні: виклики функціонуванню демократичних інституцій»
  28. Резолюція ПАРЄ 1990 (2014) «Оскарження по суті раніше затверджених повноважень делегації РФ»
  29. Резолюція ПАРЄ 2028 (2015) «Гуманітарна ситуація з українськими біженцями та ВПО»
  30. а б Резолюція ПАРЄ 2034 (2015) «Оскарження по суті незатверджених повноважень делегації РФ»
  31. Резолюція ПАРЄ 2063 (2015) «Розгляд скасування попередньо підтверджених повноважень делегації РФ (у відповідності з пунктом 16 Резолюції 2034 (2015))
  32. Резолюція ПАРЄ 2067 (2015) «Особи, зниклі під час конфлікту в Україні»
  33. Резолюція ПАРЄ 2112 (2016) «Гуманітарні занепокоєння стосовно осіб захоплених під час війни в Україні»
  34. Рекомендація ПАРЄ 2076 (2015) «Особи, зниклі під час конфлікту в Україні»
  35. Рекомендація ПАРЄ 2090 (2016) «Гуманітарні занепокоєння стосовно осіб захоплених під час війни в Україні»
  36. Резолюція ПАРЄ 1990 (2014) «Оскарження по суті раніше затверджених повноважень делегації РФ»
  37. Декларація Конгресу місцевих та регіональних влад «Ситуація в Україні» від 27/03/2014
  38. Декларація конгресу місцевих та регіональних влад «Сепаратистські сутички в Україна та сусідніх країнах» від 16/10/2014
  39. Висновок Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія) щодо «відповідності конституційним принципам рішення Верховної Ради автономної Республіки Крим в Україні організувати референдум стосовно входження до невід’ємної території Російської Федерації або відновлення Конституцій Криму 1992 року» від 21/03/2014
  40. Відносини між ЄС та Україною: інформаційна довідка
  41. ЄC - головний торговельний партнер України у 2019 році: 40,1% від загального обсягу
  42. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2848062-pidpisali-kontrakt-na-tranzit.html
  43. Council conclusions on Ukraine
  44. https://m.facebook.com/EUDelegationUkraine/photos/a.711963442181620/2720040198040591/?type=3&source=54
  45. Спільна заява за підсумками 22-го Саміту Україна – ЄС
  46. 11 лютого в Брюсселі відбудеться засідання Ради асоціації Україна-ЄС
  47. EU defence cooperation: Council sets conditions for third-state participation in PESCO projects
  48. Україна заплатила високу ціну за європейський вибір, і не відступить від нього – Точицький
  49. Точицький: Якщо Європа закриватиме очі, носитимемо квіти до пам’ятників не лише в Україні
  50. Щорічний фестиваль української культури "Українська весна" розпочинається 18 вересня у Брюсселі.
  51. "Бріджес Схід-Захід": українське кіно представили у Брюсселі
  52. Зрозуміла незрозуміла Україна на фестивалі CinEast
  53. Культурно-гуманітарне співробітництво
  54. У Бельгії відкрилася виставка українського художника Олександра Кудрявченка
  55. Після виставки у Брюгге: Україна, мистецтво, Донбас
  56. Надія Сеничак
  57. https://pravoua.com.ua/ua/store/cdownload/pravoukr/pravoukr_3_4_ukr/
  58. https://coe.mfa.gov.ua/news/971-reforma-jevropesykogo-sudu-z-prav-lyudini
  59. http://resource.history.org.ua/item/0015027
  60. Про присвоєння М. Точицькому дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу
  61. Про присвоєння М. Точицькому дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу
  62. Про присвоєння М. Точицькому дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Дипломатичні посади


Попередник:
Перелигін Євген Юрійович

Постійний Представник України при Раді Європи

з 2010 по 2016
Наступник:
Кулеба Дмитро Іванович
Попередник:
Долгов Ігор Олексійович

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Бельгія

з 2016
Наступник:
-
Попередник:
Єлісєєв Костянтин Петрович

Представник України при ЄС

з 2016
Наступник:
-
Попередник:
Долгов Ігор Олексійович

Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великому Герцогстві Люксембург (за сумісництвом)

з 2017
Наступник:
-

Категорія:Персоналії за алфавітом Категорія:Випускники Київського університету Категорія:Надзвичайні і Повноважні Посли України Категорія:Українські дипломати Категорія:Консули України в Сан-Франциско Категорія:Представники України в ЄС Категорія:Посли України в Бельгії Категорія:Посли України в Люксембурзі Категорія:Дипломати XX століття Категорія:Дипломати XXI століття