Користувач:IVMD/Бданчик3
Вашківецький повіт[ред. | ред. код]
| Вашковецький повіт Bezirk Waschkoutz | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| |||
| Основні дані | |||
| Держава: | .svg){kind=small} Австро-Угорщина Цислейтанія
| ||
| Коронна земля: |  Герцогство Буковина
| ||
| Площа: | 126 км² | ||
| Населення: | 49 847 чол. | ||
| Адміністративний поділ | |||
| Адміністративний центр: | Вашківці | ||
| Громади: | |||
| Судові округи | |||
| Центри: | Вашківці Нижні Станівці | ||
Вашковецький повіт (нім. Bezirk Waschkoutz) — адміністративна одиниця Герцогства Буковина.
Історичні передумови[ред. | ред. код]
Перші сліди людини на території майбутнього Вашковецького повіту зафіксовано
Як і більша частина території Буковини, ці землі з Х ст. входили до складу Давньоруської держави. У ХІІ ст., як частина Галицького князівства, стали територією Галицько-Волинської держави. В результаті монголо-татарської навали зв'язки з руськими князівствами послабились, що призвело до утворення на початку XIV століття територіального утворення Шипинська земля, яка визнала зверхність Золотої Орди. У цей період більша частина Вашківеччини входила до складу Чечунської волості, яка разом з Хмелівською та Хотинською у 1360-их роках увійшла до Молдавського воєводства. В результаті територіальної реформи Стефана ІІІ (1457) територія майбутнього Вашковецького повіту була включена до складу Чернівецького цинуту. З першої половини XVI ст. ці землі, разом зі всією Буковиною та Молдавією, знаходились під зверхністю Османської імперії, яка в 1775 році за Кючук-Кайнарджійським мирним договором передала Габсбурзькій монархії західну частину Буковини, з якої на перших порах було утворено Дистрикт Буковина (поділеней на два так звані «піддистрикти» — Чернівецький та Сучавський). 6 серпня 1786 року край, у якості Буковинського округу, було включено до складу Королівства Галичини і Володимирії. Більша частина Вашківеччини увійшла до одного з чотирьох повітів — Вижницького повіту.
У січні 1849 року було утворено Герцогство Буковина. 29 вересня 1950 року цісар Франц Йосиф І затвердив конституцію новоутвореної коронної землі Австрійської імперії. Одночасно вирішилось питання з адміністративно-територіальним устроєм краю. Зокрема, із окремих населених пунктів Вижницького та Чернівецького повітів було утворено Вашковецький повіт.
Організація повіту[ред. | ред. код]
Адміністративна одиниця була поділена на дві «судові округи» — Вашковецьку та Станівецьку.
До першої входили: місто Вашківці, а також громади Замостя, Карапчів, Кибаки, Коритне, Руський Банилів, Слобода-Банилів, Чортория.
До другої, центром якої були Станівці Долішні, входили наступні громади: Брусниця, Волока, Глиниця, Драчинці, Костинці, Станівці Горішні, Ясени.
Адміністративним центром повіту було місто Вашківці.
Етнічний склад[ред. | ред. код]
| мешканці | українці | євреї | поляки | німці | румуни | чехи/словаки | загалом |
| абсолютна кількість | 42 252 | 5 350 | 1 700 | 288 | 242 | 15 | 49 847 |
| % | 84,8 | 10,7 | 3,4 | 0,6 | 0,5 | - | 100 |
Буковинське віче[ред. | ред. код]
| Буковинське віче | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Джерела[ред. | ред. код]
- ПОВЧАЛЬНІ УРОКИ БУКОВИНСЬКОГО ВІЧА
- Державний архів Чернівецької області. Витоки української державності на теренах Чернівецької області (до 93-ї річниці Буковинського Народного Віча)
- Хочемо до України! Авторы: Олександр Добржанський, Володимир Старик
- Буковинське віче. Інформаційний листок
- Буковинське народне віче
- Буковинське народне віче
- У Новоселиці відзначили день Буковинського віча
- Між націоналізмом і толерантністю. Володимир Старик. Видавництво «Прут», Чернівці-2009
- Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914–1921. Володимир Старик. Видавництво «Прут», Чернівці-2009
- ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20—30-ті роки XX століття. Становище українців Буковини, Бессарабії та Закарпаття. Румунський окупаційний режим
- УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РУМУНІЇ
- Румунія
- Змагання за українську державність на Буковині (1914–1921 рр.). Документи і …
- Політично-правовий статус Північної Буковини під владою Румунії
- Українці під владою Румунії
- Буковина у 1921–1923 рр.
СДС[ред. | ред. код]
_(%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96).jpg)
митрополичий корпус[ред. | ред. код]
_(%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96)_(1).JPG)
інтер'єр[ред. | ред. код]
мармурова зала[ред. | ред. код]
червона зала[ред. | ред. код]
синя зала[ред. | ред. код]
семінарський корпус[ред. | ред. код]
_(%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96).jpg)
_01.JPG)
_02.JPG)
_05.JPG)
дендропарк[ред. | ред. код]
_(1).JPG)
.JPG)
_(2).JPG)
.JPG)
пресвітерій[ред. | ред. код]
церква[ред. | ред. код]
_06.JPG)
театр[ред. | ред. код]
.JPG)
.JPG)
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Інформаційна підтримка[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Чернівецька обласна філармонія
Чернівецька філармонія після ремонту
Історія розвитку вокального мистецтва на Буковині у ХІХ — поч. ХХ ст.
Thank You. At first I became — «Slavic idiot»!!! Тhen send me «go to Ukrainean wikipedia» and «go to Soviet wikipedia»!!! No arguments! The only rudeness! And now block … Is it normal?