Користувач:Knu mechmat/Міра Жордана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міра Жордана — один із способів формалізації поняття довжини, площі і -вимірного об'єму в -вимірному евклідовому просторі.

Для однократного інтеграла відрізок є основною дійсною множиною, де він визначається. При переході до кратних інтегралів це змінюється. Наприклад, у випадку подвійного інтеграла бажано вміти визначати інтеграли не тільки по прямокутникам , але і по таким множинам, як трикутник, круг і т.д. Для визначення кратного інтеграла по множинам, більш складним, ніж бруси, потрібно спочатку поширити поняття об'єму на ці множини. Перше поширення поняття міри (тобто довжини у випадку множини на R, площини для підмножини R2 і об'єму для підмножини R3) на доволі широкий клас підмножин належить К.Жордану. Множини із цього класу називаються вимірними за Жорданом, а їх об'єм-міра називається мірою Жордана. Міра Жордана володіє звичайними властивостями, які притаманні довжині, площі та об'єму.

Розбиття простору Rm[ред. | ред. код]

[усталений термін?] Розбиттям нульового порядку простору Rm є представлення його у вигляді об'єднання брусів

, де

Нехай n ∈ N. Розбиттям n-го порядку простору Rm є представлення його у вигляді об'єднання брусів

, де

Властивості розбиттів простору Rm[ред. | ред. код]

  • Нехай F ⊂ Rm — обмежена множина в(Rm). Для кожного n ∈ (N ∪ {0}) набір брусів розбиття порядку n простору Rm, що містить хоча б одну спільну точку з F, є скінченним.
  • Для кожного n ∈ (N ∪ {0}) бруси розбиття порядку n + 1 отримуються із брусів розбиття порядку n розбиттям останніх на 2m конгруентних бруси.
  • Діаметр та об'єм бруса розбиття порядку n відповідно рівні , .
  • Два різних бруси розбиття порядку n не мають спільних внутрішніх в (Rm) точок.
  • Розбиття порядку n простору Rm визначає природнім чином розбиття порядку n таких підпросторів, як підпростір
і т.д.

Шаблон:Denotation Розбиття порядку n простору Rm будемо позначати наступним чином

, при цьому

Для бруса Q ∈ π(n) через Q0 будемо позначати множину всіх його внутрішніх в (Rm) точок.

Вимірні множини. Міра[ред. | ред. код]

[усталений термін?] Об'ємом(m-мірним об'ємом) або мірою(m-мірною мірою) бруса називається число . Якщо і , при деякому n і всі {Qk} різні, то міра(m-мірна міра) множини G є

Вважаємо, що

Нехай F ⊂ Rm, F обмежена в (Rm). Для кожного n ∈ (N ∪ {0}) визначимо множини

.

У тому випадку, коли бруса Q ∈ π(n), для якого Q ⊂ F, не існує, будемо вважати, що F(n) := ∅. При цьому F(n) ⊂ F ⊂ F(n), (F \ F(n)) ⊂ (F(n) \ F(n)) ⊂ ΔF(n). Для мір множин F(n), F(n), ΔF(n) справедливі співвідношення

[усталений термін?] Внутрішньою мірою обмеженої множини F ⊂ Rm називається невід'ємне число

[усталений термін?] Зовнішньою мірою обмеженої множини F ⊂ Rm називається число

[усталений термін?] Обмежена множина F ⊂ Rm називається вимірною в сенсі Жордана, якщо справедлива рівність . Для вимірної множини F число називається мірою Жордана.

Шаблон:Denotation Клас всіх підмножин Rm, вимірних за Жорданом, позначають K = Km.

Клас K не пустий, в нього входять множини, що складаються зі скінченної кількості брусів розбиттів простору Rm.

Шаблон:Plain theorem Нехай F — обмежена підмножина Rm. Тоді F ∈K ⇔ mF(n)) = m(F(n)) - m(F(n)) → 0, n → ∞.

Усі прямокутники, кулі, симплекси є вимірними за Жорданом. Простим прикладом не вимірної за Жорданом множини є множина раціональних чисел. Зовнішня міра Жордана цієї множини рівна 1, а внутрішня рівна нулю.

Побудова[ред. | ред. код]

Множина вимірна за Жорданом, якщо внутрішня міра Жордана дорівнює зовнішній мірі Жордана.

Міра Жордана паралелепіпеда в визначається як добуток

Для обмеженої множини визначаються:

  • зовнішня міра Жордана
  • внутрішня міра Жордана
    , якщо

де — паралелепіпеди описаного вище виду.

Множина називається вимірною за Жорданом, якщо . В цьому випадку міра Жордана дорівнює .

Властивості вимірних множин[ред. | ред. код]

Шаблон:Plain theorem Нехай {A,B} ⊂ K. Тоді мають місце включення

  1. (A ∪ B) ∈ K
  2. (A \ B) ∈ K
  3. (A ∩ B) ∈ K

Шаблон:Remark З теореми слідує, що об'єднання та перетин кінцевого числа вимірних множин є вимірними множинами. Клас множин K, що задовольняє умовам 1,2,3 теореми називається кільцем. Таким чином, клас множин вимірних за Жорданом є кільцем, що включає бруси та скінченні об'єднання брусів.

Властивості міри Жордана[ред. | ред. код]

  • Піваддитивність. Для будь-яких {A,B} ⊂ K справедлива нерівність
  • Аддитивність. Нехай {A,B} ⊂ K і A0 ∩ B0 = ∅. Тоді
  • Монотонність. Нехай {A,B} ⊂ K, A ⊂ B. Тоді
  • Міра Жордана інваріантна щодо рухів евклідового простору.
  • Обмежена множина вимірна за Жорданом тоді і тільки тоді, коли його границя має міру Жордана рівну нулю .
  • Зовнішня міра Жордана для рівна зовнішній мірі Жордана для (замикання множини ) і рівна мірі Бореля .

Циліндричні множини та їх вимірність[ред. | ред. код]

Нехай . В просторі розглянемо множину A і дві функції uj : A → R, j = 1,2 такі, для яких справедлива нерівність

[усталений термін?] Циліндричною в направленні осі 0xm множиною з основою А називається підмножина Rm

Шаблон:Denotation Для циліндричної множини С її основу позначають baC := A.

{{knu mechmat}} → При m = 2 циліндричними множинами є круг, трикутник. При m = 3  — куля, частина циліндра з віссю, паралельною осі 0x3, отримана за допомогою двох кришок.

Шаблон:Remark Брус є циліндричною множиною з основою  — брусом в Rm-1 і функціями u1(x1,...,xm-1) = am, u2(x1,...,xm-1) = bm; (x1,...,xm-1) ∈ baQ.

Шаблон:Plain theorem Нехай С — циліндрична множина з основою baC і функціями u1, u2. Припустимо, що

  1. baC компактна в (Rm-1m-1) і baC ∈ Km-1;
  2. uj ∈ C(baC), j = 1,2.

Тоді множина С компактна в (Rmm) і С ∈ Km.

Література[ред. | ред. код]

  • Peano, G. Applicazioni geometriche del calcolo infinitesimale. — Torino, 1887;
  • Jordan, C. Journal de Mathématiques Pures et Appliquées. — 1892. — t. 8. — p. 69—99;
  • Дороговцев А. Я. Математический анализ. — К. : Факт, 2004. — 560с.

Див. також[ред. | ред. код]