Користувач:Krupski Oleg/Чернетка

• Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995 / oprac. L. Grzebień. — Kraków: Wyd-wo WAM, 1996. — 882 s.
• Królikowska, A. Profesorowie jezuickich seminariów nauczycielskich od XVI do XVIII wieku. Słownik biograficzny / A.Królikowska. — Kraków: Wydawnictwo Naukowe Akademii Ignatianum w Krakowie -Wydawnictwo WAM, 2017.

Сьогодні

вівторок

4

червня

2024

 — ru:Участник:В.Галушко/Идеологические мифы Украины

• Вікіпедія:Довідка • [[Файл:Шаблон:Прапор Прапор EGY 1922-1952|20px|Прапор EGY 1922-1952]]
• Список дворянских родов Волынской губернии
• Мавро Орбини, «Славянское царство», г. Москва, изд. ЗАО «ОЛМА медиа групп», 2010 г. — 528 с. (рос.)
•  Бесконтактный Бой - Вадим Старов на YouTube (рос.)
•  Алексей Кадочников - Бесконтактный бой на YouTube (рос.)
• Бесконтактный бой Цигун РЕН ТВ на YouTube (рос.)
• Robert Scipio von Lentulus bei Wikisource

---

---

• Кейван-Крупська Марія-Адріяна Павлівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• [[Файл:Шаблон:Прапор Київ|20x13px|Київ]]
• ru:Хронология запретов украинского языка
• 1 Мак. 4:3
• НАТО
• Європейський союз

Степан Бабоніч Крупський, Степан IV Бабоніч (босн. Stjepan Babonić Krupski, хорв. Stjepan IV Babonić, угор. Babonić István *бл. 1278 р.- †бл. 1320 р.) — хорватський аристократ, бан Славонії з династії Бабонічів. Син князя Бабони II, і брат Івана, Радослава II і Отто.

У 1299 р. король Андрій III надав йому титул «бан Славонії» (лат. banus totius Sclavonie). У той же рік був підтверджений титул бана королем Неаполя Карлом II, а в 1300 р. дає йому Славонію, що включало територію від Німеччини до річки Боснії і від річки Сава до гори Гвоздь, але не підтвердив йому губернаторський титул бана.

Втрата бана була тимчасовою у 1309 р..

Джерела

• Povijest Hrvata, srednji vijek, Zagreb, 2003. ISBN 953-0-60573-0 (хор.)
• Markó, László. A magyar állam főméltóságai. Magyar Könyvklub, 226. o. ISBN 963-14-0582-6 (2000) (угор.)
• «Absalon» The American Cyclopædia (1879)

Посилання

• Magyar katolikus lexikon > S > szlavón bánok (magyar nyelven). © Magyar katolikus lexikon. (Hozzáférés: 2012. július 13.) (угор.)
• Bosanska Krupa (хор.)

Категорія:Крупські Категорія:Бани Хорватії

Бабонічи (босн. Blagajski knezovi, серб. Бабонићи, хорв. Babonići, угор. Babonics, Vodicsai) — князі, один з найпотужніших дворянських родів середньовічної Славонії, який відігравав важливу військову та політичну роль в історії Хорватії в епоху феодальної анархії. Їх зростання почалося на рубежі 12-го і 13-го століть, коли вони отримали величезні маєтки від королів Угорщини. Вони були пов'язані з графами Горіції, венеціанським родом Морозіні і боснійським родом Котроманічів.

У сучасних джерелах з'являються як великі князі. Вперше цей рід згадується в кінці 12-го століття. На початку 14-го століття правили на теренах Крайни, де сучасна Боснія і річка Врбас, від річки Сави до гори Гвозда (Вргінмост). Найсильнішим їх оплотом було спочатку добре укріплене місто Стенічак в Покупю («Горічка жупанія» — Лісова округа), де вони контролювали важливий маршрут з долини Дунаю до моря, а пізніше місто Благай, що закриває долину річки Уне.

У 1241 р. Бабонічі королем Белою IV були звільнені від сплати податків та звільнені від влади бана з-за того, що надали допомогу королеві під час відступу від татар через м. Загреб до узбережжя Адріатичного моря.

Їх військова та політична влада трималася на економічній потужності. З середини 13-го століття в тридцяті роки 14-го століття даний рід займав губернаторські позиції бана, який тяжів до утворення спадкової династії, піднявшись на боротьбу з представниками інших родів, особливо проти князів Брібірських. У боротьбі за владу в Славонії, особливо запекла боротьба точилася з могутньою родиною, яка переїхала з Гісінговаця.

Конфлікт Рудольфа I Габсбурга і Пржемисла Отакара II призвів до того, що отримали з Габсбургами 1278 року жупи Псет, Горіція, Гай, Дрежнік, Нови Град і Петріня. Через деякий час по тому для розширення своїх володінь купили Поунє, мали претензії на Благай. У династичній боротьбі в Угорському королівстві Бабоніч маючи силу економічну і військову потужність спустошували Корошку, Крайну, Істрію і Фріулію. Під час Івана Бабоніча (1316—1323 роки) досягла зазначена династія великої сили, мали запеклу боротьбу із баном Младененом I Брібірським, який переміг в 1322 р. у Поліце, після чого Іван став баном хорватсько-далматино-словонським, і далі розширив свої володіння. Врешті він порушив владу Гісінговаця, але не послабив владу Нєліпіца. Завдяки війні Бабонічі стали власниками Дубічко-Водічко-Санського майна, коли вів веде війну на боці короля Сигізмунда.

У той же час конфлікт з боснійським князем Хрвоєм Вукчіцем Хрватиніцем позбавляє їх володінь Санської жупи. Система захисту на південному кордоні з Угорщиною Бабонічів була сильною у військовому значенні, вони виставляли королю Сигізмунду одну хоругву з п'яти слов'янських хоругов. У боротьбі проти графів Цельських і Франкопанів не мав успіху, і влада Бабонічів з 1492 року стрімко згасала. Зі Славонії, в кінцевому рахунку Бабонічі зникають під натиском Османів (які в 1532 році відібрали Благай), рухаючись в Крайну, які в 1546 році захопили маєтності Бабонічів.

Відомі особи

Посилання Нижче наводиться повний родовід на основі угорської історіографії

• Стефан I
• Бабоніч I (Бабонега)
  • Стефан II (1243—1256 рр.), Бан Примор'я (лат. banus maritimus) (1243—1249 рр.)
    • Стефан III (1273—1300), Бан Славонії (в або перед 1295), предок гілки родоводу Крайни
      • Володислав I (1293)
      • Стефан V (1293)
        • Генрі (1345)
        • Стефан VI (1345)
    • Радослав I (1273—1293), Бан Славонії (1288, 1292, 1294)
  • Бабоніч II (Бабонега) 1249—1256 рр.
    • Нікола I (1278—1292)
    • Стефан IV (1278—1316), Бан Славонії (1299; 1310—1316), предок гілки родоводу Крупа (Крупський)
      • Георг (1321—1336)
      • Іван II (1321—1328)
      • Деніс (1321—1370)
      • Павло (1321—1381), помер і не залишив по собі спадкоємців
    • Іван I (1284—1334), Бан Славонії (1317—1322), бан Хорватії та Далмації (1322)
      • дочка (1328), одружена з Петром II Кошегі, предок гілки герцога де Шекчо
    • Отто (1284—1300)
    • Радослав II (1284—1314)
      • Нікола II (1321—1330)
      • Дуям (1321—1369), предок гілки родоводу Благай

Джерела

• Војна енциклопедија, том 1 (424) (серб.)
• Хисторичка истраживања о племену горичких и водичких кнезова, гласник земаљаког музеја (серб.)
• Hrvatski biografski leksikon, Leksikografski zavod Miroslava Krleže, Zagreb, 1983, str. 310. (хор.)
• Povijest Hrvata — srednji vijek, Školska knjiga, Zagreb, 2003, str. 217. (хор.)
• Curta, Florin (2006). Southeastern Europe in the Middle Ages, 500—1250. Cambridge University Press. p. 399. ISBN 978-0-521-89452-4. (англ.)
• Fine, John V. A (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. The University of Michigan Press. p. 149. ISBN 0-472-08260-4. (англ.)
• Koszta, László (1994). «Babonić». In Kristó, Gyula; Engel, Pál; Makk, Ferenc. Korai magyar történeti lexikon (9–14. század) [Encyclopedia of the Early Hungarian History (9th–14th centuries)] (in Hungarian). Akadémiai Kiadó. p. 73. ISBN 963-05-6722-9. (англ.)

Посилання

• Babonići, Hrvatska enciklopedija
• BABONIĆI, Stjepan Antoljak (1983) Hrvatski biografski leksikon