Користувач:Mykola.lemyk/Чернетка
«Di Shvue» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня | ||||
Тип | марш, гімн | |||
Жанр | політична, революційна пісня, гімн «Бунду» | |||
Мова | Їдиш | |||
Лейбл | журнал "Der Idiszer Arbajter" ("Єврейський робочій" № 14), Лондон, жовтень 1902 | |||
Автор слів | С. Ан-ський | |||
Продюсер | «Бунд» | |||
Композитор | Г. Бек (або Бецк, нім. G.Beck) | |||
| ||||
Музичне відео | ||||
«Mykola.lemyk/Чернетка» на YouTube |
"Di Shvue" (їдиш די שבֿועה, трансліт. The Oath, дос. «Клятва»; також відома як "Di Bundishe Shvue") — єврейська революційна бундиська пісня, гімн єврейської соцалістичної партії «Бунд» на початку 1900-х років.[1][2][3][4].
Пісня закликає євреїв об'єднатися і присвятити себе тілом і душею поваленню російського царату і світового капіталізму. Слова були написані Семеном Якимовичем Ан-ським у 1902 році, автором мелодії вважається Г. Бек, лондонський деригент "Бунду".[5]
Оригінальний текст | Латинська транскрипція | Переклад англійською | Переклад українською |
---|---|---|---|
ברידער און שװעסטער פֿון אַרבעט און נױט |
Brider un shvester fun arbet un noyt |
Brothers and sisters in toil and struggle |
Брати і сестри, в праці й боротьбі |
"Di szwue" ("Присяга" або "Клятва") або "Di naje szwue" ("Нова присяга") — гімн Бунду, союзу єврейських робітників Польщі, Литви та Росії, а також партії гімн партії "Поалей-Ціон (Poale-Syjon)". Пісня створена 1902 року до п'ятиріччя Бунду. Змінила більш ранню пісню з тією ж назвою "Dі szwue" (або "Di ałte szwue" — "Стара присяга").
Історія "Di szwue" починається 1892 року. У прикарпатському містечку Коломия (сучасна Івано-Франківська область України) страйкували чотири сотні ткачів. Тоді вперше було засвідчено клятву на Торі єврейських робітників у тому, що вони не відступлять і не почнуть роботу, доки вимоги не будуть виконані. Через сім тижнів страйк довелося припинити через загрозу голодної смерті. Рабин звільнив робітників від клятви.[6]
За кілька років клятва єврейських робітників почала виконуватися у формі пісні з біблійними мотивами ("Dі ałte szwue" — "Wi hejlik iz di natur..."). Її автори невідомі. Перше свідчення про виконання належить до 1897 року, коли у містечку Кринки Білостоцького округу страйкувало близько 300 кушнірів, євреїв та християн: християни склали присягу на хресті, євреї — на тфіліні, що не поступляться і збережуть солідарність. Після цього євреї заспівали "Di szwue". Пісня мала широку популярність у єврейському середовищі Польщі та межі осілості Російської імперії, відомі різні її варіанти. Вперше видано у Білостоку (де був сильний бундівський рух і багато факбрик, де євреї-робочі працювали) на початку XX століття на листівці Бунда.
Восени 1902 року в емігрантських колах Бунда в Берні (Швейцарія) відомий єврейський етнограф і письменник С. Я. Ан-ський (Sz. A. An-ski, справжнє ім'я Salomon Zainwil Rappaport, 1863-1920), учасник російського народницького руху 1894-1900 рр. секретар Петра Лаврова у Парижі, склав текст "Нової присяги" ("Di naje szwue"). Разом з іншим віршем Ан-ського "Cum Bund" текст був опублікований під псевдонімом Z.Sinani у 14-му номері лондонського журналу "Der Idiszer Arbajter" у жовтні 1902 року.
Ан-ський формально ніколи не був у "Бунді", але симпатизував йому. Музику до тексту скомпонував Г. Бек (G. Beck), диригент бундівського та інших соціалістичних хорів у Лондоні. За національністю Бек (або Бецьк) був латиським німцем, але довго працював у єврейському середовищі і добре знав їдиш. Мелодія збірна: запозичала мотиви православні-російські (конкретно пісня "Як славен наш Господь у Сіоні...") та елементи німецьких маршів. Вже 1 травня 1903 року нова пісня була повсюдно популярна у колах Бунду: її співали і Польщі, і в Литві, і в Росії. Вже до першого травня 1903 року нова пісня набула популярності серед членів Бунду і незабаром стала партійним гімном.[6]
Цю пісню бундівці співали практично на кожному з'їзді та сходках.[7] Також, наприклад, її співали під час святкування 100-річчя Об'єднаного єврейського трудового Бунду в Парижі(1998), похорону керівника повстання у Варшавському гетто Марека Едельмана та 50-річчя возз’єднання табору Хемшех (2009) тощо.[5]
Формально у Польщі була нелегальною аж до 1926 року, хоча виконувалася відкрито. У 1926 році при спробі видати восьмитомне зібрання творів С. Ан-ського цензура заборонила восьмий том, де на сторінці 145 мала бути надрукована ця пісня. Сторінку було надруковано порожньою, з одним заголовком без тексту. Але потім видавці все ж таки виграли апеляційний суд, заборона цензури була скасована, і з того часу пісня стала легальною.[6]
-
Семен Якимович Ан-ський (1863-1920) — автор тексту пісні
-
Факсиміле першого видання "Di naje swue" - журнал "Der Idiszer Arbajter", № 14, Лондон, жовтень 1902, стор 113
-
Члени Бунду з жертвами погрому в Одесі, 1905 р.
-
Бундиська демонстрація, 1917 р.
-
Агітація Бунду, 1917 р.
-
"Клятва" ("Di Shvue") автор: С. Ан-ський (зі збірки Йозефа Козловського "Пісні польського пролетаріату", Краків, 1977)
-
Текст "Di Shvue", надрукований до похорону Марека Едельмана, 2009 р.
Виконавець | Рік | Альбом | YouTube |
---|---|---|---|
Lazar Weiner & Workmen's Circle Chorus |
1940 |
«The Max and Frieda Weinstein Archive of YIVO Sound Recordings»[8] |
|
Zalmen Mlotek & Yiddish Youth Ensemble |
1972 |
«Zalmen Mlotek & Yiddish Youth Ensemble»[9] |
|
Zahava Seewald & Psamim |
1999 |
||
Michael Alpert & Stuart Brotman |
2006 |
«The Upward Flight: The Musical Worlds of Szymon An-ski»[12] |
|
Adrienne Cooper, Dan Rous, Zalmen Mlotek & New Yiddish Chorale & Workmen's Circle Chorus |
2006 |
||
O'zen |
2014 |
«Trallallà (Si pone il mondo l'antico enigma... trallallà)»[15] |
|
2015 |
|||
Klepfisz Folkskhor |
2016 |
«Yiddishkayt»[18] |
|
Stroud Red Band |
2018 |
"Stroud Red Band" plays Di Shvue, the anthem of the Bund, at Holocaust Memorial Day 2018.[19] |
|
Jordan Wax |
2021 |
Jordan Wax[20] |
|
2022 |
Di Shvue (The Oath) by Geoff Berner [21] |
- ↑ "Di Shvue" (The Oath). Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 23 вересня 2009.
- ↑ di shvue. zemerl.com. Архів оригіналу за 15 вересня 2015.
- ↑ Freedman Catalogue lookup: Artist Mlotek, Zalmen.
- ↑ Jewish music.
- ↑ а б EPYC | Culture | Music.
- ↑ а б в http://a-pesni.org/idich/dishvue.php
- ↑ DER YIDDISH-VINKL April 22, 2005 – Forward.com. Архів оригіналу за 6 червня 2011.
- ↑ https://archive.org/details/dishvue
- ↑ https://en.wikipedia.org/wiki/Zalmen_Mlotek
- ↑ https://subrosalabel.bandcamp.com/album/work-and-revolution-ashkenaz-songs-2
- ↑ https://www.discogs.com/artist/134062-Zahava-Seewald
- ↑ https://searchworks.stanford.edu/view/6369059
- ↑ https://yivo.org/
- ↑ https://en.wikipedia.org/wiki/Zalmen_Mlotek
- ↑ https://open.spotify.com/album/3tHMMRk6me3tKUvJO9AW8J
- ↑ https://www.isabelfrey.com/music
- ↑ https://en.wikipedia.org/wiki/Isabel_Frey
- ↑ https://soundcloud.com/yiddishkayt/di-shvue-klepfisz-folkschor
- ↑ https://www.youtube.com/watch?v=4zTZb5dWSd0
- ↑ https://www.youtube.com/channel/UCrOhvewttIapigVcl9JrmrQ
- ↑ https://www.youtube.com/user/geoffberner