Користувач:Oleksandr Tahayev/Андре Агассі
Андре́ Кирк Ага́сси (
Син іммігранта з Ірану, Андре Агассі почав вчитися грати в теніс з раннього дитинства. У 13 років потрапивши в тенісну академію Ніка Боллетьєрі, він вже в 16 років увійшов до сотні найкращих тенісистів світу, а до 19 років заробив понад два мільйони доларів і піднявся до третього місця в рейтингу Асоціації тенісистів-професіоналів (АТР). За подальшу кар'єру він виграв 60 індивідуальних турнірів, зокрема вісім турнірів Великого шолома в одиночному розряді і один у парному, і став першим в історії володарем кар'єрного «Золотого шолому» серед чоловіків, у різні роки вигравши всі чотири турніри Великого шолома і Олімпійські ігри. У складі збірної США він тричі завойовував Кубок Девіса — найпрестижніший тенісний трофей на рівні національних чоловічих збірних. Між 1995 і 2003 роками він загалом упродовж 101 тижня був першою ракеткою світу, ставши 2003 року найстаршим гравцем в історії, який очолював рейтинг АТР.
Крім спортивних успіхів, Агассі відомий своєю благодійною діяльністю. Він засновник Освітнього фонду Андре Агассі, спортивного Клубу Андре Агассі для дівчаток і хлопчиків і Академії підготовки до коледжу Андре Агассі, співзасновник організації «Спортсмени за надію». Його заслуги в гуманітарній сфері двічі відзначалися призом АТР «За людяність і благодійність» імені Артура Еша. 2011 року ім'я Андре Агассі внесено до списку Міжнародної зали тенісної слави, попри визнання у вживанні метамфетаміну, зроблене у виданій за два роки до цього автобіографії.
Андре Агассі — успішний бізнесмен, у сферу інтересів якого входять будівельний, ресторанний і готельний бізнес, торгівля нерухомістю, спортивні та нічні клуби. Після розлучення з першою дружиною, актрисою і моделлю Брук Шилдс, у шлюбі з якою він перебував від 1997 до 1999 року, Агассі в 2001 році одружився зі знаменитою тенісисткою, володаркою класичного «Золотого шолому» Штеффі Граф. Андре і Штеффі мають двоє дітей.
Професіонал з 1986 року. Виграв 60 турнірів в одиночному (в тому числі 8 турнірів Великого шолома, 17 турнірів серії Мастерс, 1 Чемпіонат світу АТР і 1 Олімпійські Ігри) і 1 турнір (серії Мастерс) в парному розрядіПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву.. 49 з 60 титулів в одиночному розряді були завойовані на хардових кортахПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву..
Як переможець всіх чотирьох турнірів Великого шолома і Олімпійських ігор, Агассі став першим в історії володарем кар'єрного «Золотого шолома» в одиночному розряді серед чоловіків (пізніше цього разультата домігся також Рафаель Надаль)Помилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву.Помилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву..
Кращі результати в турнірах «Великого шолома»:
- Переможець Відкритого чемпіонату Австралії (1995, 2000, 2001, 2003) в одиночному розряді.
- Переможець Відкритого чемпіонату Франції (1999) в одиночному розряді, фіналіст (1990, 1991).
- Чемпіон Вімблдонського турніру (1992) в одиночному розряді, фіналіст (1999).
- Переможець Відкритого чемпіонату США (1994, 1999) в одиночному розряді, фіналіст (1990, 1992, 2002, 2005).
Після перемоги на Відкритому чемпіонаті Франції в 1999 році Агассі став першим тенісистом, який виграв усі турніри Великого шолома на трьох різних покриттях в різний час — харді, грунті і траві. Це досягнення десятиліття повторили спочатку Роджер Федерер, а потім Рафаель НадальПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву.. До числа найбільш яскравих досягнень Агассі входять результати на Відкритому чемпіонаті Австралії, де він виграв 26 матчів поспільПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву., а в загальній складності здобув 48 перемог при п'яти поразках, завоювавши чотири титули. На шляху до перемоги в 2003 році він віддав суперникам всього 19 геймівПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву.. На Відкритому чемпіонаті США він виступав 21 рік поспільПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву..
Виграв Чемпіонат світу АТР в 1990 році. Чемпіон Літніх Олімпійських ігор 1996 року в одиночному розряді. Виграв 17 з 22 фіналів турнірів серії Мастерс, в яких брав участь, в тому числі шість — у Майамі, що є рекордом турніру (цікаво, що рекорд серед жінок — 5 перемог — довгий час одноосібно утримувала його дружина Штеффі Граф)Помилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву.. Загалом за кар'єру Агассі виграв 870 матчів в одиночному розряді, програвши 274 (76 % перемог)Помилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву.. Перша ракетка світу з 10 квітня 1995 року, зберігав цей титул (з перервами) протягом 101 тижні, і в 2003 році став найстаршим тенісистом на першій сходинці рейтингу. 16 сезонів він закінчував в десятці найсильніших тенісистів світу, що є повторенням рекорду Джиммі КоннорсаПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву..
У складі збірної США Агассі двічі (у 1990 та 1992 роках) вигравав фінал Кубка Девіса — найбільш престижного тенісного турніру на рівні чоловічих національних збірних. Ще раз, в 1995 році, збірна стала переможницею з його допомогою, але у фіналі він не грав через травму. За 10 років виступів за збірну він виграв 30 зустрічей, програвши тільки п'ять. За кількістю перемог він поступається лише Джону МакинроюПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву..
Завершив виступи у вересні 2006 року, заробивши за кар'єру 31 152 975 доларівПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву.. За станом на кінець 2015 року цей показник зуміли перевершити тільки п'ять тенісистівПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву..
У 2011 році ім'я Андре Агассі було включено в списки Міжнародного залу тенісної славиПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву.. На наступний рік він став членом Залу чемпіонів Відкритого чемпіонату США; на пам'ятній дошці з його портретом стоять слова Bold, brash and bigger than life — «сміливий, зухвалий і незрівнянний»Помилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву..
- Andre Agassi. Andre Agassi. Open: An Autobiography. — Random House, 2009. — ISBN 978-0-307-26819-8.
- Matt Christopher. Matt Christopher. On the court with... Andre Agassi. — New York : Hachette Digital, 1997. — ISBN 978-0-316-09514-3.
- Dominic Cobello and Mike Agassi. Dominic Cobello and Mike Agassi. The Agassi Story. — Toronto : ECW Press, 2004. — ISBN 1-55022-656-8.
- John Feinstein. John Feinstein. Hard Courts: Real Life on the Professional Tennis Tours. — Revised ed. — Random House Digital, 2011. — ISBN 978-0-307-80096-1.
- John Grasso. John Grasso. Agassi, Andre Kirk // Historical Dictionary of Tennis. — Plymouth, UK : Scarecrow Press, 2011. — P. 21—22. — ISBN 978-0-316-09514-3.
- Andre Agassi (англ.Andre Agassi (англ.). International Tennis Hall of Fame and Museum. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 22 жовтня 2012.
- Андре Агассі на сайті МОК (англ.)
- Образовательного фонда Андре Агасси
[[Категорія:Олімпійські чемпіони США]] [[Категорія:Олімпійські чемпіони з тенісу]] [[Категорія:Персоналії за алфавітом]] [[Категорія:Народились 29 квітня]] [[Категорія:Народились 1970]] [[Категорія:Уродженці Лас-Вегаса]] [[Категорія:Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1996]]