Користувач:Oleksandr Tahayev/Раббота Хо
Раббота Хо | |
---|---|
Основна інформація | |
Жанр | Альтернативний рок, авангардний рок, експериментальний рок |
Країна |
СРСР Україна |
Місто | Київ |
Мова | російська, українська |
Склад |
Сергій Попович (гітара, вокал) Костянтин Довженко (барабани) Ігор Грановський (клавішні, вокал) Микола Ігнатенко(бас-гітара) Юрій Тугушев (слайди) Тала Мюллер (бас-гітара) Георгій Тараман (семплери) Михайло Мартинчук (гітари) |
Раббота Хо - український рок-гурт із міста Києва. Один із провідних колективів українського альтернативного, експериментального і авангардного року кінця 1980-х років[1].
Спочатку гурт мав назву Вавилон. Його заснували на початку 1987 року Сергій Попович (гітара[1], вокал), Костянтин Довженко (барабани), Ігор Грановський (клавішні, вокал) і Юрій Михайличенко (бас-гітара, вокал)[2].
В такому складі гурт виступив досить вдало на фестивалі "Молодіжне перехрестя" і записав два альбоми «Взъерошеное дерево» та «Потенция»[2].
1 лютого 1988 року колектив змінив свою назву на Раббота Хо, оскільки його покинув Михайличенко, який і був автором попередньої назви. Потім гурт вступив до "Рок-артілі", а вперше виступив у середині квітня на збірному концерті в Голосієвому, де виконали три пісні. До літа створили півгодинну концертну програму, яка містила 6 пісень: "Мурахи", "Солідол", "Москва", "Ідіот", "Фельдфебельський романс", "Обличчя"[3], а вся програма мала назву "Фельдфебельський романс"[1]. Тоді основу колективу складали: Сергій Попович (гітара, вокал), Костянтин Довженко (барабани, вокал), Ігор Грановський (клавішні, вокал). І крім них Євген Димарський[3]. Того ж року колектив вдало виступив разом з ВВ на міжнародному фестивалі "Літуаніка" у Вільнюсі[1].
Гурт багато експериментував з музикою, яка була урбаністичною за характером і депресивно оптимістичною за змістом[2].
Після розпаду рок-артілі колектив переважно зосередився на студійній роботі, оскільки організувати концерти самостійно було важко і, крім того, постійно оновлювався склад[1].
У 1989-90 роках гурт брав участь у фестивалях в Таллінні, Ленінграді, Москві, Азії, після чого в новому складі (Попович - гітара, ритм-бокс, Микола Ігнатенко - бас, Юрій Тугушев - слайди) представив програму "Танець"[2].
Влітку 1992 новим місцем репетицій став музей "Київська фортеця", яка колись була в'язницею "Косий капонір"[2].
Андрій Бурлаков пропонував Сергію Поповичу місце аранжувальника і гітариста в гурті Мумій Тролль, але той відмовився, оскільки працював тоді концертним звукорежисером у ВВ[1]. Одними з його найуспішніших робіт як звукорежисера є "Країна мрій" ВВ та "пиратская любовь" гурту Пірата Бенд[2].
Наприкінці 1990-х Попович створив дівочу грандж-команду Танки, а потім став просто виступати дуетом з її басисткою Талою Мюллер. До них приєдналися Георгій Тараман (семплери) та Михайло Мартинчук (гітари) і в цьому оновленому складі Раббота Хо 2000 року записала міні-альбом "Любов/Нелюбов"[2].
2001 року гурт випустив альбом "Репетиція без оркестру", що складається з концертних виступів у клубі "Барви"[1].
Після виходу Юрія Михайличенка зі складу він згодом створив акустичну «Іванову вісь»[2].
Сергій Попович переїхав жити до Нью-Йорка[1].
Цей розділ потребує доповнення. |
- збірка - "Кіевъ Рокъ Артѣль" (Reel-2-Reel, Promo) Рок-Артіль, 1988
- альбом - Фельдфебельский романс (касета), 1989
- альбом - Концерт в Запорожье (касета), 1989
- збірка - Треш-чатик 2 (касета), Фонограф, 1989
- альбом - Репетиция без оркестра (касета), 1990
- альбом - Танец (касета), 1991
- збірка - Новая сцена. Underground from Ukraine! 14 Bands from Kiev & Kharkov (CD) What's So Funny About .. - SF133 Indigo - 2933-2, 1993
- альбом - Гадкие лебеди, 1995
- альбом - Любовь/нелюбовь, 2000
- альбом - Репетиция без оркестра, часть 1: Фельдфебельский романс (CD) JRC, 2001
- альбом - Танец (CD) JRC, 2001
- альбом - Репетиция без оркестра ч.2: Гадкие лебеди (CD) JRC - JRC 01017-2 McLaren Zoo - MZ 7 15-401, 2001
- сингл - Последняя песня ("Баландала") (File, MP3) Quasi Pop Records - QPOP 1MP3, 2002
- альбом - Tanets (File, MP3) Quasi Pop Records - QPOP 2MP3, 2002
- збірка - Lonely Happiness Vol. 2 (CDr, Promo) Quasi Pop Records - QPOP CD020, 2002