Користувач:Oleksandr Tahayev/Раббота Хо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раббота Хо
Основна інформація
Жанр Альтернативний рок, авангардний рок, експериментальний рок
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Місто Київ
Мова російська, українська
Склад Сергій Попович (гітара, вокал)
Костянтин Довженко (барабани)
Ігор Грановський (клавішні, вокал)
Микола Ігнатенко(бас-гітара)
Юрій Тугушев (слайди)
Тала Мюллер (бас-гітара)
Георгій Тараман (семплери)
Михайло Мартинчук (гітари)

Раббота Хо - український рок-гурт із міста Києва. Один із провідних колективів українського альтернативного, експериментального і авангардного року кінця 1980-х років[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Спочатку гурт мав назву Вавилон. Його заснували на початку 1987 року Сергій Попович (гітара[1], вокал), Костянтин Довженко (барабани), Ігор Грановський (клавішні, вокал) і Юрій Михайличенко (бас-гітара, вокал)[2].

В такому складі гурт виступив досить вдало на фестивалі "Молодіжне перехрестя" і записав два альбоми «Взъерошеное дерево» та «Потенция»[2].

1 лютого 1988 року колектив змінив свою назву на Раббота Хо, оскільки його покинув Михайличенко, який і був автором попередньої назви. Потім гурт вступив до "Рок-артілі", а вперше виступив у середині квітня на збірному концерті в Голосієвому, де виконали три пісні. До літа створили півгодинну концертну програму, яка містила 6 пісень: "Мурахи", "Солідол", "Москва", "Ідіот", "Фельдфебельський романс", "Обличчя"[3], а вся програма мала назву "Фельдфебельський романс"[1]. Тоді основу колективу складали: Сергій Попович (гітара, вокал), Костянтин Довженко (барабани, вокал), Ігор Грановський (клавішні, вокал). І крім них Євген Димарський[3]. Того ж року колектив вдало виступив разом з ВВ на міжнародному фестивалі "Літуаніка" у Вільнюсі[1].

Гурт багато експериментував з музикою, яка була урбаністичною за характером і депресивно оптимістичною за змістом[2].

Після розпаду рок-артілі колектив переважно зосередився на студійній роботі, оскільки організувати концерти самостійно було важко і, крім того, постійно оновлювався склад[1].

У 1989-90 роках гурт брав участь у фестивалях в Таллінні, Ленінграді, Москві, Азії, після чого в новому складі (Попович - гітара, ритм-бокс, Микола Ігнатенко - бас, Юрій Тугушев - слайди) представив програму "Танець"[2].

Влітку 1992 новим місцем репетицій став музей "Київська фортеця", яка колись була в'язницею "Косий капонір"[2].

Андрій Бурлаков пропонував Сергію Поповичу місце аранжувальника і гітариста в гурті Мумій Тролль, але той відмовився, оскільки працював тоді концертним звукорежисером у ВВ[1]. Одними з його найуспішніших робіт як звукорежисера є "Країна мрій" ВВ та "пиратская любовь" гурту Пірата Бенд[2].

Наприкінці 1990-х Попович створив дівочу грандж-команду Танки, а потім став просто виступати дуетом з її басисткою Талою Мюллер. До них приєдналися Георгій Тараман (семплери) та Михайло Мартинчук (гітари) і в цьому оновленому складі Раббота Хо 2000 року записала міні-альбом "Любов/Нелюбов"[2].

2001 року гурт випустив альбом "Репетиція без оркестру", що складається з концертних виступів у клубі "Барви"[1].

Подальша доля учасників колективу

[ред. | ред. код]

Після виходу Юрія Михайличенка зі складу він згодом створив акустичну «Іванову вісь»[2].

Сергій Попович переїхав жити до Нью-Йорка[1].

Дискографія[4]

[ред. | ред. код]
  • збірка - "Кіевъ Рокъ Артѣль" (Reel-2-Reel, Promo) Рок-Артіль, 1988
  • альбом - Фельдфебельский романс (касета), 1989
  • альбом - Концерт в Запорожье (касета), 1989
  • збірка - Треш-чатик 2 (касета), Фонограф, 1989
  • альбом - Репетиция без оркестра (касета), 1990
  • альбом - Танец (касета), 1991
  • збірка - Новая сцена. Underground from Ukraine! 14 Bands from Kiev & Kharkov‎ (CD) What's So Funny About .. ‎- SF133 Indigo - 2933-2, 1993
  • альбом - Гадкие лебеди, 1995
  • альбом - Любовь/нелюбовь, 2000
  • альбом - Репетиция без оркестра, часть 1: Фельдфебельский романс (CD) JRC, 2001
  • альбом - Танец (CD) JRC, 2001
  • альбом - Репетиция без оркестра ч.2: Гадкие лебеди (CD) JRC ‎- JRC 01017-2 McLaren Zoo ‎- MZ 7 15-401, 2001
  • сингл - Последняя песня ("Баландала") (File, MP3) Quasi Pop Records ‎- QPOP 1MP3, 2002
  • альбом - Tanets (File, MP3) Quasi Pop Records ‎- QPOP 2MP3, 2002
  • збірка - Lonely Happiness Vol. 2‎ (CDr, Promo) Quasi Pop Records ‎- QPOP CD020, 2002

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]