Користувач:Oleksandr Tahayev/Суб'єктивний погляд на долю української мови
На мою думку українська мова в Україні швидко зникає, набагато швидше, ніж у свій час ірландська і шотландська.
Влада і журналісти зрозуміли, що для дуже невеликого відсотку людей українська мова є справжньою цінністю, тобто що людей нічого не тримає докупи.
Зазвичай пригадують таку фразу, що "мову на хліб не намастиш". Навіть з цим би я посперечався, бо на моє глибоке переконання неконкурентність нашої економіки якраз і пов'язана зі значною часткою російськомовних громадян. Це можна пояснити з багатьох точок зору, починаючи з того, що неможливо встановити якоїсь єдиної термінології. В нас час скаженої конкуренції лише максимальне напруження всіх сил і гармонізація всього може дати шанси на успіх у цій боротьбі. Ми навіть цього не маємо. Кожне місто саме по собі. Величезна енергія йде на переклад. Те, що створюють російськомовні регіони, майже не йде на користь економіки України.
Причини непопулярності української української музики криються не лише в бажання українського керівництва разом з медіамагнатами повністю русифікувати Україну і зробити її частиною Росії. Особливо це стосується рок-музики. Справа в тому, що українські гурти конкурують не лише між собою. Зрозуміло, що дуже важко винайти щось нове в галузі музики. Людина, яка починає цікавитись рок-музикою, одразу ж приходить до тих часів, коли ніякої справжньої української музики бути не могло. До того часу, коли з'явилася українська рок-музика, на заході вона вже себе фактично вичерпала.
Катастрофічна ситуація. Фактично неможливо щось прочитати українською в інтернеті й не натрапити на російську мову. Хіба що якщо на тому сайті не буде реклами й зовнішніх посилань. За відчуттями громадяни України більше читають російськомовні сторінки сайтів, навіть якщо в них є українська версія, а коментують майже завжди російською.