Користувач:Taromsky/Археологічні мапи
Давньокам'янська доба[ред. | ред. код]
33000-218000 років до Христа: мустьєрська
20500 років до Христа: липська, молодовська, анетівська, межиріцька, бринзенська, стрілецька, спіцинська, мізинська, деснянська
9250 років до Христа: вишенська, осокорівська, шан-кобинська, анетівська, свідерська, красносільська
Середньокам'янська доба[ред. | ред. код]
8500 років до Христа: вишенська, молодовська, зимовниківська, шан-кобинська, анетівська, свідерська, красносільська, білоліська, царинсько-рогалицька КС, сюрень
7800 років до Христа. Царинсько-рогалинська, Мін'ївськоярська, Василівський й Волоський могильники, Кукрекська, Шпанська, Шан-кобинська, Зимовниківська, Пісочнорівська, Кудлаївська, Свідерська, Врубливцівська, Молодовська, Кливська
6800 років до Христа. Кукрекська, Донецька, Василівський могильник, Гірнокримська, Гребениківська, Райгородок-Рубці, Кудлаївська, Рудоострівська, Пісочнорівська, Молодовська, Вороців-Старунівська, Кам'яниця-Баранн'ївська
Новокам'янська доба[ред. | ред. код]
5500 років до Христа. Сурська, Донецька, Кукрецька, Зимовницька, Буго-Дністровська, Гребиниківська, Яниславецька, Хаманджійська, Старчево-Криш-Каранівська, Лінійно-стрічкової кераміки
4500 років до Христа. Дніпро-донецька (Тубинська, Донецька, Верьовкинська, Києво-черкаська, Струміль-Студеноцька, Лисогубівська), Середньостогівська, Сурська, Горнокриська, Буго-дністровська, Хаманджійська, Лінійно-стрічкової кераміки, Неманська, Старчево-Криш-Карманівська
3750 років до Христа. Дніпро-донецька (Донецька, Києво-черкаська, Струмільська, Лисогубівська, Яніславецька), Ракушечно-Ярська, Сурська, Нижньодінської, Озово-Дніпровська, Кримська новокам'яна, Буго-дністровська, Хаманджійська, Боянська, Трипільська, Накільчатої кераміки, Зимно-Злотська, Тиська
Мідна доба[ред. | ред. код]
3500 років до Христа. Трипільська, Озово-Дніпровська, Скелянська, Середньостогівська, Ямково-гребінцевої кераміки, Дніпро-донецька, Лендельська, Полгарська, Гумельницька, Буго-Дністровська, Боянська, Хаманджійська
3250 років до Христа. Новоданилівська, середньостогівська, Ямково-гребінцева, Рання Трипільська, Дніпро-донецька, Гумельницька, Чорнаводська, Тисаполгаро-Бодрогкерештурська
2900 років до Христа. Середньостогівська (Квітянська, Дереївська), Ямково-гребінцевої кераміки, Трипільська, Дніпро-донецька, Чорнаводська, Лендельська, Тисаполгаро-Бодрогкерештурська
2800 років до Христа. Середньостогівська (Квітянська, Деріївська), Ямково-гребінцевої кераміки, Трипільська, Дніпро-донецька, Чорнаводська, Лендельська, Тисаполгаро-Бодрогкерештурська
Бронзова доба[ред. | ред. код]
2500 рік до Христа. Давньоямна, Усатівська, Пізньотрипільська, Лійчастого посуду
2250 рік до Христа. Кемі-Обинська, Ямна, Кулястин амфор, Баденська, Фолтешти-Коцофенська, Глина-Шнекенберзька
1950 рік до Христа. Дніпро-озівська, Донецька, Харківсько-воронізька (Середньодінська), Катакомбна (Інгульська тощо), Фолтешти, Шнурової кераміки (Середньодніпровська, Передкарпатська, Городоцько-Здовбицька, Ньїршег-Затинська
1550 рік до Христа. Кам'янсько-лівенцівська, Багатопружкової кераміки, Катакомбна, Зрубна, Середньодніпровська, Сосницька, Мар'янівськаМонтеору, Костиша, Передкарпатська, Отомань, Стрижівська, Комарівська, Тшинецька, Хлопицько-Веселька
1350 рік до Христа. Зрубна, Сабатинівська, Білогрудівська, Малобудківська, Ноуа, Сосницька, Комарівська, Тшинецька, Станівська
1050 рік до Христа. Пізня бронза. Білоозерська, Бондарихінська, Лебедівська, Гава-Голіградська, Висоцька, Лужицька
Залізна доба[ред. | ред. код]
Залізна доба 900 рік до Христа. Кизил-Кобинська, Кіммерійці, Чорноліська, фракійський гальштадт (Гава-Голигад, Молдовська), Висоцька, Лужицька
450 рік до Христа. Скіфія, Кизил-Кобинська, Куштановицька, Милоградівська, Юхнівська, Пізньовисоцька
500 рік до Христа. Грецькі колоніальні міста
100 рік до Христа. Сармати, Пізньоскіфсьа, Зарубинецька, Поянешто-Лукашівська, Пшеворська, Липицька
150 рік після Христа. Сарматська доба. Сармати, Черняхівська, Зарубинецька, Пшеворська, Вельбарська, Липицька
300 рік після Христа. Черняхівська доба України. Черняхівська Київська, Вельбарська, Зубрицька, Карпатських курганів
Раннє середньовіччя[ред. | ред. код]
375 рік. Черняхівська культура (готи), алани, гуни, анти, Київська, Вельбарська, Карпатських курганів, Пряшівська
500 рік. Авари, Тюркський каганат, Пеньківська (анти), Іпотешти-Киндештська, Колочинська, Празько-корчацька, Гепіди
650 рік. Велика Болгарія, Пеньківська (анти), Іпотешти-Киндештська, Колочинська, Празько-корчацька, Аварський каганат
750 рік. Салтівська, Боршевська, Роменська, Волинцівська, Лука-Райковецька