Костел Пресвятої Трійці (Базалія)
| Костел Пресвятої Трійці | |
|---|---|
 Костел Пресвятої Трійці на світлині початку ХХ століття | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, Базалія |
| Початок будівництва | 1760 |
| Зруйновано | 1936 |
| Стиль | бароко |
| Належність | РКЦ |
 Костел Пресвятої Трійці у Вікісховищі | |
Костел Пресвятої Трійці — пам'ятка християнської сакральної архітектури 18 століття, що розташовувалася в містечку Базалія на східному кордоні Волині з Поділлям. Зразок барокового однонавого храму. Знищений комуністами у 1936 році.
Історія[ред. | ред. код]
Збудований замість старого дерев'яного костелу (з 1586 року, згорів у 1759), на місці давнього священичого саду, коштом власників міста Сапєгів і довколишньої шляхти. У 19 столітті в костелі правили греко-католики, що не мали в Базалії власного храму.
Станом на 1791 до костелу належали 4905 парафіян обох статей. Відповідно у 1809 році їх нараховувалося 5642 особи. На початку 20 століття — 5961.
До 1842 року у власності костелу перебувала юридика з кріпаками і землею.
Протягом 1791-1810, 1860-х років при костелі діяла школа.
Після окупації східної Волині комуністами, більшість парафіян виморено голодом, репресовано або депортовано. На костел накладено непомірний податок, через несплату якого у 1935 році храм зачинено, клир заарештовано. У 1936 році святиню висаджено у повітря.
Поховання[ред. | ред. код]
У 1769 році в храмі був похований Станіслав Дунін-Вонсович[1][2].
У 1808 році у костелі був похований Франц Ксаверій Сапєга[3].
Парохи[ред. | ред. код]
- Анджей Миколай Помян Бронішевський
- Євстахій Дзєґцьонський
- Міхал Ліссовський
- Павел Боґацький
- Ігнатій Нівінський
- Теодор Чарнецький
- Юзеф Пташинський
- Камінський
- Мошульський
- Олександр Бєлякевич
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Złota księga szlachty polskiej (Польська) . с. 396. Архів оригіналу за 5 липня 2020.
- ↑ Stanisław Dunin-Wąsowicz ze Smogorzowa h. Łabędź. Sejm-Wielki.pl. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
- ↑ Sapieha E., Saeed-Kałamajska M. Dom Sapieżyński. — Warszawa : Wydawn. Nauk. PWN, 2008. — Cz. 2. — S. 223. (пол.)
Джерела та література[ред. | ред. код]
- 130. Базалійський костьол [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Реєстр метричних книг архівів України: Кн. 24: З колекції Державного архіву Хмельницької області. Вип. 1: Метричні книги римо-католицьких церков / Ідея проекту: О. Качковський. Упорядники: О. Качковський, Т. Урсалова. — К., 2005.
- G. J. M. Wzmianka o Bazalii na Wołyniu // Ziemia. 1914. T. 5. № 27. S. 419—421 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. № 28. S. 435—436 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Kowalczyk J. Świątynie późnobarokowe na Kresach. Późnobarokowa architektura sakralna Rusi Koronnej. — Warszawa—Przemyśl, 2006. — ISBN 8389101602, 9788389101600. (пол.)
- Niewiński A. Krótka historia kościoła w Bazalii [Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.] // Kurier Galicyjski. 2010. — 29 października—15 listopada. (пол.)
