Косіцин Михайло Вікторович
| Косіцин Михайло Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
31 жовтня 1948 Благовєщенськ, РРФСР, СРСР |
| Помер | 19 червня 2010 (61 рік) |
| Діяльність | валторніст |
| Alma mater | Новосибірська консерваторія |
| Нагороди |
  |
Михайло Вікторович Косіцин (31 жовтня 1948 року — 19 червня 2010 року) — російський валторніст і музичний педагог, соліст симфонічного оркестру Новосибірської філармонії, артист оркестру Новосибірського театру музичної комедії, професор Ростовської консерваторії, заслужений артист РРФСР.
Біографія[ред. | ред. код]
Михайло Косіцин закінчив Новосибірське музичне училище по класу В. Петрушенко в 1968 році і Новосибірську консерваторію по класу Петрушенко[1] і трубача[2] Йосипа Бобровського. У 1978 він закінчив навчання в аспірантурі також під керівництвом Бобровського. З 1965 по 1970 рік Косіцин грав в оркестрі Новосибірської філармонії. У 1970 році він став артистом симфонічного оркестру Новосибірської філармонії, а в 1973 — солістом цього оркестру. З 1974 року Михайло Косіцин викладав в Новосибірській консерваторії[1]. Він також викладав в спеціальній музичній школі при Новосибірської державної консерваторії[3]. Серед учнів Косіцина заслужений артист Росії Василій Соколов[4]. У 1982 році йому було присвоєно почесне звання заслужений артист РРФСР[1]. У 2007 році Косіцин, який на той час обов'язки заступника концертмейстера групи валторн оркестру Новосибірської філармонії, був нагороджений Орденом Пошани[5].
Література[ред. | ред. код]
- Болотин С. В. Энциклопедический Биографический Словарь музыкантов — исполнителей на духовых инструментах. — 2-е изд. — М. : Радуница, 1995. — С. 136. — 4000 прим. — ISBN 5-88123-007-8. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Болотин С. В. Энциклопедический Биографический Словарь музыкантов — исполнителей на духовых инструментах. — 2-е изд. — М. : Радуница, 1995. — С. 136. — 4000 прим. — ISBN 5-88123-007-8. (рос.)
- ↑ Болотин С. В. Энциклопедический Биографический Словарь музыкантов — исполнителей на духовых инструментах. — 2-е изд. — М. : Радуница, 1995. — С. 35. — 4000 прим. — ISBN 5-88123-007-8. (рос.) (рос.)
- ↑ Благодарность Учителю [Архівовано 27 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ [1] [Архівовано 11 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ [2] [Архівовано 11 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)