Коукал андаманський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коукал андаманський
Андаманський коукал (острів Північний Андаман)
Андаманський коукал (острів Північний Андаман)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Коукал (Centropus)
Вид: Коукал андаманський
Centropus andamanensis
Beavan, 1867[2]
Синоніми
Centropus sinensis andamanensis
Посилання
Вікісховище: Centropus andamanensis
Віківиди: Centropus andamanensis
EOL: 1047957
ITIS: 554759
МСОП: 22684232

Коука́л андаманський[3] (Centropus andamanensis) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[4]. Мешкає на Андаманських і Кокосових островах в Індійському океані. Раніше вважався підвидом рудокрилого коукала, однак був визнаний окремим видом[5][6].

Андаманський коукал
Андаманський коукал
Андаманський коукал

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 38-48 см, вага 234 г. Самиці є дещо більшими за самців. Забарвлення голова, верхньої частини спини і нижньої частини тіла варіюється від охристого до сірого, решта спини і крила рудувато-коричневі, крила мають бронзові края, хвіст бронзовий. Райдужки червоні, червонувато-карі або жовті, дзьоб і лапи чорні[7].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Андаманські коукали мешкають на Андаманських островах та на островах Коко і Тейбл в архіпелазі Кокосових островів. Вони живуть в тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях і садах, в мангрових заростях, на рисових полях і плантаціях цукрової тростини. Живляться комахами та іншими безхребетними, а також дрібними жабками і ящірками. Гніздування припадає на сезон дощів (з травня по липень). Гніздо робиться з гілок, трави і листя, розміщується на деревах. В кладці 2-3 яйця[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Centropus andamanensis. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 20 червня 2022.
  2. Beavan, RC (July 1867). Newton, Alfred (ред.). The Avifauna of the Andaman Islands. The Ibis. London: John Van Voorst. 3 (IX): 314—334. I only procured two specimens, the best of which was sent to the Asiatic Society's Museum, and the other unfortunately got destroyed (from Tytler's notes as quoted by Beavan)
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 20 червня 2022.
  5. S. Dillon Ripley; Bruce M. Beehler (1989). Ornithogeographic Affinities of the Andaman and Nicobar Islands. Journal of Biogeography. 16 (4): 323—332. doi:10.2307/2845224. JSTOR 2845224.
  6. Payne, RB (2005). The cuckoos. Oxford University Press. с. 239. ISBN 0-19-850213-3.
  7. Ali, S; SD Ripley (1981). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 3 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 244—245.
  8. Butler, AL. The birds of the Andaman and Nicobar Islands. Part 2. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 12: 555—571. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 20 червня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
  • Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.