Кофман Валентин Соломонович
| Кофман Валентин Соломонович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився |
7 жовтня 1901 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | |
| Помер |
3 липня 1942 (40 років) Севастополь, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР | |
| Країна |
 Російська імперія СРСР | |
| Національність | єврей | |
| Діяльність | хірург | |
| Alma mater | Одеський медичний інститут | |
| Посада | головний хірург Приморської армії | |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук | |
| Війна | німецько-радянська війна | |
| Нагороди |
| |
Валентин Соломонович Кофман (7 жовтня 1901, Одеса— 3 липня 1942, Севастополь) — лікар-хірург, учасник Великої Вітчизняної війни, військовий лікар 1-го рангу[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 7 жовтня 1901 року в Одесі в єврейськії родині медиків. Мати Ганна Львівна працювала лікарем, батько Соломон Володимирович був професором медичного інституту.
Член партії більшовиків з 1919 року. Учасник Громадянської війни в Росії, був комісаром. У 1921 році Валентин Кофман поступив в Одеський медичний інститут, після закінчення якого два роки служив лікарем кавалерійського полку. Після чого повернувся в Одесу. З 1937 року — доцент кафедри загальної хірургії медінституту. Потім захистив докторську дисертацію і в 1938 році став професором.
Коли почалася Друга світова війна, Кофмана знову закликали в Червону армію. Під час Польського походу Червоної армії 1939 року, він командував медичної ротою, потім — медико-санітарним батальйоном. Під час Радянсько-фінської війни був старшим хірургом стрілецького корпусу.
Брав участь у Великій Вітчизняній війні з самого її початку. Перебував в обложеній Одесі, брав участь в обороні Севастополя в складі Приморської армії в якості армійського хірурга. Саме в період оборони Севастополя В. С. Кофман розробляє методику поточного ведення хірургічних операцій у фронтових умовах. Напередодні залишення міста радянським командуванням їм був отриманий пропуск на літак для евакуації, але доктор Кофман віддав свій пропуск військфельдшеру Кононовій, у якої на руках був новонароджений син. 3 липня 1942 року був розстріляний фашистами разом з начальником медичної служби морської бази військлікарем 1-го рангу М. З. Зелікововим і начальником 41-го госпіталю військлікарем 1-го рангу М. А. Злотниковим.[2][3] За іншими даними — пропав безвісти.
Був нагороджений орденом Червоної Зірки.
У його сина Лева в сім'ї було двоє синів — Юрій та Валентин, названий на честь діда (в даний час проживає в Ізраїлі).[4]
Пам'ять[ред. | ред. код]
8 серпня 2003 року в Одесі на будинку № 50 по вулиці Єврейській, де до війни жив Валентин Кофман, йому була встановлена меморіальна дошка — барельєф Кофмана з текстом: "У цьом будинку з 1919 по 1941 рік жив учасник оборони Одеси та Севастополя, головний хірург Приморської армії, доктор медичний наук, професор Валентин Соломонович Кофман (1901—1942) " .[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кофман Валентин Соломонович. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ Памяти военных медиков. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ [http: //www.tombs -sevastopol.ru/missing.php?id=16811 Кофман Валентин Соломонович]
- ↑ Валентин і Сєваслав. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ БАРЕЛЬЕФ НА УЛИЦЕ ЕВРЕЙСКОЙ. Архів [http: //www.odessitclub.org /reading_room/kerdman/kofman.php оригіналу] за 3 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Валентин Соломонович КОФМАН (1901—1942) [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Кофман Валентин (7 октября 1901 — 3 июля 1942) [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Сыновний долг
|
