Кочина Пелагея Яківна

Кочина Пелагея Яківна
рос. Пелагея Яковлевна Полубаринова-Кочина
Ім'я при народженні	рос. Пелагея Яковлевна Полубаринова
Народилася	1 (13) травня 1899 Астрахань, Російська імперія
Померла	3 липня 1999(1999-07-03) (100 років) Москва, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР  Російська імперія  Росія
Діяльність	математик, історикиня математики, фізик
Alma mater	Pokrowski Gymnasiumd (1916) Бестужевські курси фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd (1921)
Галузь	механіка, гідроаеромеханіка, історія математики і гідродинаміка
Заклад	Institute for Problems in Mechanics of the Russian Academy of Sciencesd Головна геофізична обсерваторія імені Воєйковаd Петербурзький державний університет шляхів сполучення Російський державний технологічний університет імені К. Е. Ціолковськогоd Lavrentyev Institute of Hydrodynamics of the Russian Academy of Sciencesd Institute for Problems in Mechanics of the Russian Academy of Sciencesd
Вчене звання	Список академіків АН СРСР, професор і академік АН СРСР
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
У шлюбі з	Nikolai Kochind
Родичі	Grigory Barenblattd
Нагороди	Keldysh Gold Medald (1996)

Пелагея Яківна Кочина (Полубарінова-Кочина) — (народилася 13 травня 1899(18990513), село Верхній Хутір, Царьовій повіт, Астраханська губернія — померла 3 липня 1999 — Москва) — радянський вчений у галузі математики, гідродинаміки, динамічної метеорології, механіки,академік Академії наук СРСР, Герой Соціалістичної Праці.

Віхи життя

Кочина Пелагея Яківна закінчила Бестужевські курси у Петрограді. У 1921 році закінчила Петроградський університет. У 1933 році отримала учене звання професора. У 1940 році отримала науковий ступінь доктора фізико — математичних наук.

У 1925 році Пелагея Яківна вийшла заміж за Кочина Миколая Євграфовича (1901—1944) — радянський механік, геофізик, математик, академік АН СРСР (1939). У них народились дві доньки.

З 1946 року член-кореспондент АН СРСР.

З 1958 року дійсний член АН СРСР.

Трудова діяльність

З 1919 року Кочина П. Я. працювала в Головній геофізичній обсерваторії у Ленінграді. Викладала в навчальних закладах Москви та Санкт-Петербурга:

У 1925—1931 роках викладала математику в Петербурзькому державному університеті шляхів сполучення.

У 1931—1935 роках у Московському Інституті інженерів цивільного повітряного флоту.

У 1935—1937 роках — П. Я. Кочина працювала завідувачкою кафедри вищої математики Московського гідрометеорологічного інституту, одночасно в 1935—1939 роках — Старшим науковим співробітником Математичного інституту імені Стеклова Академії Наук СРСР.

У 1937—1941 роках — Завідувала кафедрою математики Московського авіаційного технологічного інституту.

У 1939—1959 роках працювала в Московському Інституті механіки АН СРСР.

У 1941—1947 роках — Професор кафедри вищої математики Московський нафтовий інститут імені І. М. Губкіна.

З 1959—1970 роках працювала у Новосибірську в Інституті гідродинаміки СВ Академії наук СРСР та Новосибірському державному університеті.

Повернувшись до Москви у 1970—1987 роках, працювала в Інституті проблем механіки Академії наук СРСР.

Сфера діяльності

Основні її наукові праці відносяться до теорії фільтрації, динамічної метеорології, теорії припливів, гідроаеромеханіки. Вона розв'язала ряд задач, що стосуються руху ґрунтових вод та нафти в поруватих середовищах. Її математичні роботи відносяться до диференціальних рівнянь приватних похідних.

Кочина П. Я. була редактором першого зібрання творів С. В. Ковалевської, життю та творчістю якій присвятила ряд праць. Вона є автором книг та статей про К. Вейєрштрасса, О. Ю. Шмідта та інших діячів науки, а також мемуарів про свого чоловіка Кочина Миколу Євграфовича.

Наукові праці

Кочина Пелагея Яківна є автором понад 200 опублікованих наукових праць (з них 17 монографій), та ряду статей в науково-популярних виданнях.

Основні роботи:

«Теорія руху ґрунтових вод» (1977);

"Вибрані праці. Гідродинаміка і теорія фільтрації "(1991).

Відзнаки та нагороди

Кочина Пелагея Яківна нагороджена:

• Орденом Трудового Червоного прапора (1945);

• Чотирма орденами Леніна (1953, 1960, 1967, 1969);

• Орденом Жовтневої Революції (1975);

• Орденом Дружби народів (1979);

• Орденом Дружби (1994);

• Орденом «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (1999);

• Лауреат Сталінської премії (1946);

• Лауреат Державної премії СРСР (1973);

• Герой Соціалістичної праці (1969);

• Золотою медаллю «Серп та молот» (1969);

• Золотою медаллю ім. М. В. Келдиша — за цикл робіт з гідродинаміки і теорії фільтрації (1996);

• Медалями.