Кошелев Василь Володимирович
| Василь Кошелев Кошелев Василь Володимирович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
15 вересня 1997 с. Катеринівка, Кам'янський район (з 2020 року - Черкаський район), Черкаська область, Україна | |
| Смерть |
22 квітня 2022 (24 роки) поблизу с. Козача Лопань, Дергачівська міська громада, Харківський район, Харківська область, Україна (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Василь Володимирович Кошелев — старший солдат підрозділу Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 15 вересня 1997 року в с. Катеринівка Кам'янського району (з 2020 року — Черкаського району) Черкаської області.
Після закінчення загальноосвітньої школи здобув професію маляра-штукатура в м. Смілі на Черкащині. У 18-річному віці був призваний до Збройних Сил України, згодом уклав контракт і три роки проходив службу у військовій частині в м. Коломиї Івано-Франківської області.
В подальшому мешкав у с. Бурківцях (з 2020 року — Тетіївської міської громади Білоцерківського району) на Київщині. У перший день російського вторгнення в Україну був призваний до Збройних Сил України за мобілізацією. В зв'язку з тим, що він не встигав дістатися до своєї військової частини, його було зараховано до складу 72-гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців в м. Білій Церкві. Старший солдат Василь Кошелев обіймав військову посаду заступника командира бойової машини, навідника-оператора 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону. Разом зі своїми побратимами перебував на передовій у Донецькій та Луганській областях, а також на Сумщині.
Загинув 22 квітня 2022 року поблизу смт Козача Лопань Дергачівської територіальної громади Харківського району Харківської області. Екіпаж БМП-2, в якому перебував також і Василь, не встиг евакуюватися з палаючої бойової машини[1][2].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблого Героя залишилася дружина Ольга та доньки Ірина (нар. 2018) та Валерія (нар. 2020). З майбутньою дружиною познайомився під час роботи в м. Києві[2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [3].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Герої АТО. Тетіївська міська громада. Офіційний сайт (укр.). Архів оригіналу за 29 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ а б Болбочан, Антон (6 квітня 2022). Київщина пам’ятає: Василь Кошелєв із Тетіївщини поліг смертю хоробрих у Харківській області. Моя Київщина (укр.). Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ Глава держави підписав Указ про нагородження військовослужбовців Збройних Сил України. armyinform.com.ua (укр.). 4 травня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 3 травня 2022 року № 295/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Старші солдати (Україна)
- Народились 15 вересня
- Народились 1997
- Померли 22 квітня
- Померли 2022
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Катеринівки (Черкаський район)
- Померли в Дергачівському районі
- Учасники боїв за Харків
- Військовики 72-ї окремої механізованої бригади