Кошель Степан Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кошель Степан Миколайович
Народився 28 жовтня 1919(1919-10-28)
Товсте, Україна
Помер 15 березня 1998(1998-03-15) (78 років)
Москва, Росія
Поховання Калитниківський цвинтар
Країна  СРСР
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки орден Слави III. ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»

Степан Миколайович Кошель (нар. 28 жовтня 1919, Товсте[1] — 1998, Москва) — майор радянської армії, учасник німецько-радянської війни від жовтня 1941 року, Герой Радянського Союзу (1944[2]).

Життєпис[ред. | ред. код]

Степан Кошель народився 28 жовтня 1919 року в селищі Товстому Заліщицького району.

Воював на Південно-Західному, Степовому і Другому Українському фронтах; старший сержант, комісар саперного відділення. Відзначився в боях поблизу м. Дніпропетровська.

Закінчив курси молодших лейтенантів (1945) і військових інженерів (1947).

Служив у Радянській Армії, від 1960 року — майор запасу.

До 1982 року — інженер на заводі в м. Москві (РФ).

Степан Кошель помер у 1998 році. Похований у м. Москві на Калитниківському цвинтарі[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Леніна,
  • орден Вітчизняної війни І ступеня,
  • орден Слави ІІІ ступеня,
  • орден Червоної зірки,
  • бойові медалі[3].

У 1944 році удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кошель Степан Николаевич [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1
  3. а б Степан Кошель. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 14 січня 2014.