Кравцевич Олександр Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Кравцевич
Аляксандар Краўцэвіч
Олександр Кравцевич у м. Варшаві
Народився 13 вересня 1958(1958-09-13) (65 років)
Лупачіd, Aziorkaŭski Sieĺsavietd, Мостівський район, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Білорусь Білорусь
Національність білорус
Діяльність археолог, історик, лектор
Галузь медієвістика
Alma mater Історичний факультет БДУ (1981)
Науковий ступінь доктор історичних наук (1999)
Науковий керівник Трусов Олег Анатолійович і Рибаков Борис Олександрович
Вчителі Mikhas Tkachowd
Заклад Гродненський державний університет імені Янки Купали, Інститут історії НАН Білорусіd, Belrestavratsiad, Q57594168?, Ряшівський університет, Варшавський університет, Європейський гуманітарний університетd, Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету і Q120478822?
Членство Belarusian Historical Societyd і Спілка білоруських письменників
У шлюбі з Academy of Economics in Białystokd
Автограф
Нагороди
Медаль до 100-річчя БНР

Олександр Костянтинович Кравцевич (біл. Алякса́ндр Канстанці́навіч Краўцэ́віч, рос. Алекса́ндр Константи́нович Кравце́вич; нар.13 вересня 1958 р.) — білоруський історик-медієвіст, археолог, доктор історичних наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у с. Лупачах Мостівського району Гродненської області Білоруської РСР у родині вчительки й селянина.

Завершивши навчання у восьмирічній школі в 1973 році вступив на навчання до Гродненського технікуму фізичної культури. Після закінчення навчання в технікумі на «відмінно» в 1976 р. вступив на історичний факультет Білоруського державного університету.

В університеті оформилися його наукові інтереси, пов'язані з археологією і середньовічною історією Білорусі.

Під час літніх канікул у складі будівничого загону працював на будівництві калійного заводу в Солігорську (1978 р.), Байкало-Амурської магістралі (1979—1980 рр.). З 1980 р. брав активну участь в археологічних експедиціях Білоруського Реставраційно-проектного інституту під керівництвом Олега Трусова.

У 1981 р. з відзнакою закінчив університет, вступив до аспірантури Інституту археології АН СРСР. Аспірантуру закінчив в 1984 р., а в 1988 р. під керівництвом академіка Бориса Рибакова[1] захистив кандидатську дисертацію за темою «Міста і замки Білоруського Понемоння XIV—XVII століть (планування, культурний шар)».

Працював молодшим науковим співробітником відділу археології Інституту історії АН БРСР (1985—1987 рр.), керівником відділу архітектурно-археологічних досліджень Білоруського Реставраційно-проектного інституту (1987—1990 рр.), завідувачем відділом археології архітектурно-реставраційного кооперативу «Арк» (1991—1993), заступником голови Державної інспекції охорони історико-культурної спадщини (1993 р.), першим проректором Гродненського державного університету (1994—1995 рр.).

У 1995 р. вступив до докторантури Білоруського державного університету. З лютого 1996 р. до травня 1997 р. стажувався в Ягеллонському університеті в Кракові під керівництвом професора Єжи Виразумського. В цей час підготував основну частину своєї докторської дисертації «Велике князівство Литовське в другій половині XII — початку XIV століть: генезис держави за письмовими та археологічними джерелами», яку захистив 4 грудня 1998 року.

Від 1999 р. регулярно викладає в університетах Польщі. У 2001 р. був обраний головою виконкому Ради Білоруського історичного товариства. З 1998 р. — редактор журналу «Історичний Альманах» (Гродно). Від червня 2015 р. — ведучий циклу передач «Загадки білоруської історії» на телеканалі «Белсат».

Праці[ред. | ред. код]

  • (біл.)Краўцэвіч А. К., Майстар наш продак. — Мн.: Народная асвета, 1990. — 88 с.
  • (біл.)Краўцэвіч А. К., Гарады і замкі Беларускага Панямоння 14-18 ст.: Планіроўка, культурны слой. — Мн.: Навука і тэхніка, 1991. — 171 с.
  • (біл.)Краўцэвіч А. К., Якшук Г. М., Стары Мір. — Мн.: Навука і тэхніка, 1993. — 85 с.
  • (біл.)Краўцэвіч А. К., Тэўтонскі ордэн ад Ерусаліма да Грунвальда. — Мн.: Навука і тэхніка, 1993. — 46 с.
  • (біл.)Краўцэвіч А. К., Гродзенскі замак. — Мн.: Юнацтва, 1993. — 47 с.
  • (біл.)Здановіч Н. І., Краўцэвіч А. К., Трусаў А. А., Матэрыяльная культура Міра і Мірскага замка. — Мн.: Навука і тэхніка, 1994. — 152 с.
  • (біл.)Краўцэвіч А. К., Стварэнне Вялікага Княства Літоўскага [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] / Рэд. Георгі Штыхаў. — Мн.: Беларуская навука, 1998. — 208 с.
  • (біл.)Краўцэвіч А. К., Вялікі князь Вітаўт. — Мн.: Юнацтва, 1998. 48 с.
  • (біл.)Краўцэвіч А. К., Стварэнне Вялікага Княства Літоўскага. — 2-е выданне. — Жэшаў, 2000. — 238 с.
  • (біл.)Замкі Гедыміна пры заходняй мяжы Літвы [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Castrum, urbis et bellum / Рэд. Генадзь Семянчук, Андрэй Мяцельскі. — Баранавічы, 2002. — 422 с ISBN 985-6676-13-4
  • (пол.)Krawcewicz Aleksander, Powstanie Wielkiego Księstwa Litewskiego. — Białystok: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Ekonomicznej w Białymstoku, 2003. — 191 s.
  • (біл.)Тэрміны «Літва» і «Летува» ў сучаснай беларускай гістарыяграфіі // Гістарычны Альманах том 9 / 2004.
  • (біл.)Краўцэвіч А. К., Міндаўг-Mindauh: Пачатак гаспадарства: нарыс [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Мн.: Мастацкая літаратура, 2005. — 163 с. іл.
  • (біл.)Краўцэвіч А. К., Гістарычная Літва і этнагенез беларусаў [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.] // Наша Слова. — 2009. — № 11 (902).

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.)Кравцевич А. К., Города и замки Белорусского Понеманья XIV—XVII вв.: (Планировка, культурный слой): Автореферат диссертация на соискание ученой степени канд. ист. наук: (07.00.06) / АН СССР, Ин-т археологии. — М., 1986. — С.2.
  2. (біл.)Узначальваць ПЭН-цэнтр зноў будзе Андрэй Хадановіч [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.], 19.02.2013 // САЮЗ БЕЛАРУСКІХ ПІСЬМЕННІКАЎ.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • (біл.)Краўцэвіч А. К.,. Біяграфія. Беларускія аўтары. Камунікат. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 2009-08-9.
  • (біл.)Аляксандр Краўцэвіч [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.] // pawet.net.