Кравчук Вадим Янович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вадим Кравчук Вадим Янович Кравчук | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
14 січня 1967 Хмельницька область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
9 липня 2022 (55 років) Часів Яр | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Вадим Янович Кравчук (14 січня 1967, Хмельницька область — 9 липня 2022, м. Часів Яр, Донецька область) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Вадим Кравчук народився 14 січня 1967 року на Хмельниччині.
Разом із батьком створював металеві хрести для поховань.
З початком повномасштабного російського вторгнення пішов в ТрО добровольцем. Мобілізований 6-м відділом Тернопільського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Загинув 9 липня 2022 року внаслідок ракетного удару в м. Часів Яр на Донеччині.
Похований 15 липня 2022 року в м. Збараж, де проживав.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (9 січня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 9 січня 2023 року № 8/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Ю. Іноземцева. Рвався на фронт захищати Батьківщину! На Збаражчині провели в останню путь рядового Вадима Кравчука // 20 хвилин. — 2022. — 15 липня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |