Краснорічківська сільська рада
| Краснорічківська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР
| ||
| Область | Коростенська округа Волинська округа Київська область Житомирська область | ||
| Район | Фасівський район Володарсько-Волинський район | ||
| Адм. центр | с. Краснорічка | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 11 серпня 1954 року | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | |||
| Голова ради | |||
| Територія та населення | |||
| Населення | 1 079 (1931) | ||
| Населені пункти | 3 (1946) | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | с. Краснорічка, Володарсько-Волинський р-н, Житомирська обл., Українська РСР | ||
| |||
Краснорічківська сільська рада (Краснорічанська сільська рада, Красноріцька сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Фасівському і Володарсько-Волинському (Володарському) районах Коростенської і Волинської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Краснорічка.
Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:
- с. Краснорічка
- с. Олішівка
Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 630 осіб, кількість дворів — 212[1].
Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 1 079 осіб[2].
Створена 1923 року в складі сіл Краснорічка, Лезник та колоній Краснорічка й Олішівка Фасівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Фасівського району Коростенської округи. 23 вересня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Житомирської та Коростенської округ», внаслідок ліквідації Фасівського району, сільську раду передано до складу Володарського району Волинської округи. 18 грудня 1928 року затверджена як німецька національна сільська рада, через що с. Краснорічка передане до складу Небізької сільської ради, с. Лезник — до складу Коритищенської сільської ради Володарського (згодом — Володарсько-Волинський) району[3].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Володарсько-Волинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Красногірка, Оліщівка та х. Хичів[4].
Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію та населені пункти приєднано до складу Небізької сільської ради Ємільчинського району Житомирської області[3].
- ↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 133. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920-1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. К:.Інститут національних відносин і політології НАН України. 1995. с. 68. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 157, 324, 525, 549. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 167. Процитовано 21 серпня 2022.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |