Красуляк Зоя Іванівна
| Красуляк Зоя Іванівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
9 лютого 1967 (57 років) Чернівці, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 Україна СРСР | |||
| Діяльність | поетеса, піснярка | |||
| Напрямок | Українська література, популярна пісня | |||
| Членство | НСПУ (з 2023 року) | |||
| Діти | троє синів: Олег, Олександр, Владислав; донька Оксана | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Зо́я Іва́нівна Красуля́к (нар. 9 лютого 1967) — українська поетеса.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась 9 лютого 1967 року в смт Чернівці на Вінниччині. Закінчила Тульчинське культосвітнє училище, Київський національний університет культури і мистецтв (1998). В закладах культури області пройшла шлях від завідуючою клубом до начальника відділу культури. Нині працює у Вінницькому обласному центрі народної творчості.
Проживає у с. Стадниця Вінницької міської територіальної громади Вінницького району.[1]
Творчість[ред. | ред. код]
Авторка книжок лірики:
- Таїна: поезія. — Вінниця: Книга-Вега, 2006. — 128 с.: іл., фот. — ISBN 966-621-287-0;[2]
- Мандрівниця снів: поезія. — Вінниця: «Вінницький обласний центр народної творчості», 2015. — 80 с . — ISBN 978-617-583-157-1;[3]
- Кава з пінкою: гуморески. — Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2021. — 112 с. — ISBN 976-617-7230-21-6.[4]
Пише також малу прозу, твори для дітей, сатиру і гумор. Друкується у регіональній періодиці, зокрема у журналах «Вінницький край» та «Світлиця».
|
Зоя Красуляк – самобутня, колоритна поетеса, про що засвідчують дві її поетичні книги «Таїна» та «Мандрівниця снів». Це чудові збірки, наповнені глибокою і сокровенною лірикою, яка зворушує серце, дихає новизною і нешаблонністю. Відкрий їх з будь-якої сторінки – і Муза вже веде тебе за руку в психологію почуттів, у світ прекрасного. <…> Мова поезії Зої Красуляк особлива. Це глибока простота, прекрасна невимушеність, їй абсолютно чужа манірність багатьох сучасників, котрі прагнуть вилізти з шкіри, аби пооригінальничати. Мабуть, Зоя Красуляк пише так, бо сама вона виросла з народної пісні з її небагатослів’ям, але з глибинним змістом. | 
|
— Михайло Каменюк, з рекомендації до вступу до лав НСПУ (2019) | ||
|
|
Поезії Зої Красуляк – це сповідь жінки, яка у всі віки чекає любові, підтримки, розуміння, вірності. Її лірична героїня виступає то самотньою вовчицею, то забутою скрипкою, що чекає свого маестро. <…> Але попри жалі, смутки й розчарування, твори Зої Красуляк світлі, оптимістичні й іронічні. |
|
— Валентина Сторожук, з рекомендації до вступу до лав НСПУ (2019) | ||
|
|
Її поетичні мініатюри – мов невагоме кантиленне мереживо, імпресіоністичні замальовки у пастельних тонах. Теми творчості вічні – кохання, вселенський сум, рефлексії буття. Просто, але майстерно виписані мінливі стани багатої духом людини. |
|
— Андрій Стебелєв, з рекомендації до вступу до лав НСПУ (2019) | ||
|
|
Зоя Красуляк – переможниця Всеукраїнського конкурсу авторської пісні «Мій рідний край». Вона членкиня Вінницького куреня гумористів імені Степана Руданського. Гумористичною збіркою «Кава з пінкою» поетеса заявила себе ще й як дотепна майстриня гумористичного цеху. |
|
— Леонід Куций, з передмови до книги «Кава з пінкою» (2021) | ||
Є авторкою і виконавицею понад 200 пісень на власні вірші. Має сім авторських аудіо альбомів. З них три — весільних пісень «Чернівецькі вихиляси», колядок «Медове Різдво», дитячих «Білі кораблі» та «Ангел», альбом колискових пісень. Її пісні є в репертуарі таких виконавців, як: народний артист України Микола Свидюк, заслужені артисти України Любов і Віктор Анісімови, вокальний дует «Кохана, коханий» та ін.
Учасниця і ведуча багатьох обласних, всеукраїнських та міжнародних культурно-мистецьких проєктів, що проводяться на Вінниччині та за її межами.
Членкиня Вінницького куреня гумористів ім. Степана Руданського.
Рішенням Секретаріату НСПУ від 29 червня 2023 р. прийнята до спілчанських лав.[5]
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2006);
- Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського (2021).[6]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Біографія Крауляк З. І. // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2023. — 1 липня
- ↑ Таїна Зої Красуляк // Сайт ВОО НСПУ «Краснослов». — 2019. — 27 квітня
- ↑ Зоя Красуляк — Мандрівниця снів // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2019. — 21 травня
- ↑ [[Сегеда Юрій Васильович|Ю. Сегеда]]. Кава з пінкою" від Зої Красуляк // Сайт [[Вінниччина (газета)|газети «Вінниччина»]]. — 2022. — 19 січня. Архів оригіналу за 2 липня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023.
- ↑ Відбулося чергове засідання Секретаріату Національної спілки письменників України // Сайт НСПУ. — 2023. — 30 червня
- ↑ На Вінниччині визначили переможців Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського у 2021 році. — Офіційний сайт Вінницької обласної державної адміністрації. — 2021. — 20 грудня. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Дискографія Зої Красуляк // Сайт «Spotify»
- Альбоми Зої Красуляк // Сайт «Music.apple.com»
- Біографія і пісня Зої Красуляк // Сайт «Українські пісні»
- Зої Красуляк — 54! // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2021. — 9 лютого
- Зоя та Оксана Красуляк. Я починаюсь з отчої землі // Вінницький край. — 2014. — № 3. — С. 156—159
- Анастасія Трошкова. Лікувальні пісні Зої Красуляк: [про провідного методиста Чернівецького районного будинку культури, багатодітну матір та її пісні, які відомі не тільки на Вінниччині, а й у всій Україні] // Вінниччина. — 2010. — 20 січня. — С.: фото.
- Ю. Сегеда. Чернівчанка творить пісню: [про поетесу і піснярку з Чернівців Зою Красуляк] // Вінниччина. — 2009. — 2 жовтня. — С. 16.
